Продуктивність – це… Поняття і показники продуктивності праці

Кожен підприємець або власник великого бізнесу зацікавлений у тому, щоб його підприємство приносило йому задовольняє його прибуток. Основний ресурс будь-якої фірми – це трудовий колектив. Тільки в тому випадку, якщо робота персоналу компанії буде організована належним чином, можна говорити про високий рівень показників продуктивності праці. Цей вимірюваний показник є одним з ключових моментів, що дозволяють належним чином складати стратегічні плани на підприємстві.

Дана стаття буде присвячена темі визначення місця і значення продуктивності праці персоналу в організації, а також розгляду методики її вимірювання та способів підвищення.

Основні поняття, визначення та сутність

Розглядаючи людську працю, слід сказати, що продуктивність – це показник, який дозволяє визначити ефективність роботи співробітників організації. Варто відзначити, що це питання є ключовим для розвитку будь-якого підприємства.

Таким чином, можна сказати, що продуктивність – це обсяг конкретної продукції, який був проведений одним працівником в одиницю часу. Даний показник застосовується не тільки до працівників, які виконують роботу з виготовлення чого-небудь, але також і до персоналу, що працює в сфері інтелектуальної праці. Наприклад, можна виміряти в натуральному вираженні, скільки заяв було опрацьовано одним оператором у годину чи скільки документів було розписано секретарем на підвідомчі підрозділи.

Якщо говорити про співробітників, які, наприклад, займаються технічним обслуговуванням апаратури або верстатів, то в цьому випадку поняття виробітку не застосовується. Обумовлений цей факт тим, що персонал цій області займається усуненням пошкоджень або ж регулюванням обладнання тільки тоді, коли це доцільно. Якщо обладнання працює справно, вони можуть перебувати на робочому місці до утворення якоїсь поломки і бути незадіяними. Тому до такого роду персоналу застосовується такий показник продуктивності праці, як трудомісткість.

Показники продуктивності

Ефективність трудової діяльності відображається у двох таких поняття, як вироблення і трудомісткість.

Вироблення являє собою кількість виробленої продукції, яка була виготовлена одним співробітником в певну часову одиницю (годину, добу, місяць і т. д.)

Трудомісткість – це кількість часу, витрачений на виготовлення однієї одиниці певної продукції.

Формула, за якою розраховується вироблення виглядає наступним чином:

В = О/Т, де:

Про це обсяг виготовленої продукції;

Т – кількість витраченого часу на виготовлення продукції.

Формула, за якою розраховується трудомісткість виглядає наступним чином:

Тр = Т/О, де:

Т – це витрачений час на виготовлення продукції;

Про – обсяг виготовленої продукції.

Методи вимірювання

Існують три ключових методу вимірювання продуктивності праці:

  • Вартісний метод передбачає вимір трудової продуктивності, який характеризується кількістю виконаної роботи, переведеної в грошовий еквівалент. Завдяки цьому методу можна зіставити працю різних робочих, наприклад, монтера і слюсаря, різноробочого і механіка. Дані порівняння допомагають з’ясувати, які посади приносять підприємству або виробництва більше прибутку, а які менше. До достоїнств вартісного методу відносять простоту і легкість виявлення і аналізу показників. Однак при його використанні важливо пам’ятати про такі недоліки і особливості, як матеріаломісткості роботи, кон’юнктури ринку та інших нецінових факторах.
  • Натуральний метод підходить для вимірювання показників у тому випадку, коли обсяг виробництва піддається будь-якого натурального виміру, будь то штука, кілометр, тонна, літр і т. п. Це один з найпростіших способів визначення продуктивності, але важливо відзначити, що його застосування досить обмежена. Його використання доцільне в тому випадку, якщо продуктивність вимірюється на одній ділянці або виробництві, де виготовляється однотипна продукція.
  • Трудовий метод вимірювання продуктивності – це універсальний спосіб вимірювання, суть якого полягає у співвіднесенні показників фактичних трудових витрат і плановий обсяг роботи. Даний метод застосовується тоді, коли в організації чітко визначені норми на виготовлення продукції або надання послуги.
  • Від чого залежить продуктивність?

    Можна виділити три складових, які безпосередньо впливають на показники продуктивності:

  • Розподіл обов’язків між працівниками. Якщо налагоджений процес виробництва, а на кожній ділянці знаходяться люди, які виконують щодня одну і ту ж роботу, вони з часом удосконалюються і стають майстрами, що, в свою чергу, веде до зростання продуктивності. Але трапляється і навпаки, коли керівник не враховує цей момент і переставляє співробітників з місця на місце, що негативним чином відбивається на робочому процесі.
  • Технічний прогрес. Коли люди працюють на сучасних верстатах, комп’ютерній техніці, обладнанні тощо, вони витрачають менше часу на їх обслуговування, відповідно, за рахунок цього відбувається підвищення продуктивності.
  • Підготовка працівника. Якщо на підприємстві працюють освічені, навчені і підготовлені кадри, то можна очікувати від них відповідної роботи, але якщо основна частка персоналу – це малоосвічені люди, їх професійна діяльність буде залишати бажати кращого.
  • Чинники зростання продуктивності

    В науковій літературі виділяють кілька груп факторів, які дозволяють збільшити продуктивність, а саме:

  • Матеріально-технічна група. Сюди відносять основний капітал, використання нових технологій виробництва, автоматизація та механізація праці і т. п.
  • Соціально-економічна група. Тут слід виділити ключові елементи – це персонал, а саме його ставлення до умов праці, до своїх посадових обов’язків і кваліфікація. Крім цього, тут важливо відзначити вплив умов праці на продуктивність, питання стимулювання і мотивації персоналу, а також клімат всередині робочого колективу і його дисциплінованість.
  • Група організаційних факторів. Сюди відносять організацію роботи персоналу і всього робочого процесу.
  • Кожна група факторів продуктивності праці по-різному впливає на її зростання. Однак керівництво повинно завжди пам’ятати про наявність таких складових і своєчасно вибирати необхідні управлінські інструменти, що дозволяють сприятливо впливати на персонал і збільшувати обсяги виробництва.

    Шляхи підвищення продуктивності

    Існує два ключових моменту у збільшенні рівня продуктивності:

  • Економічна складова, яка передбачає зниження часу і трудовитрат на виготовлення одиниці товару.
  • Управлінська складова, яка передбачає стимулювання персоналу.
  • Економічний аспект є дуже важливим у питанні продуктивності праці, але в будь-якому виробництві ключовим ресурсом є персонал. Використання трудових ресурсів неможливо без належної мотивації і стимулювання їх діяльності. Це дозволить збільшити загальну продуктивність.

    Приклад збільшення рівня продуктивності

    Наприклад, певне підприємство знаходиться на межі розорення. Потужності виробництва знаходяться в невеликому містечку, а співробітники підприємства – це люди, які пропрацювали вже досить довго.

    Найоптимальнішим варіантом збільшення продуктивності праці є зміна системи оплати і впровадження прогресивного преміювання за хорошу вироблення. Таким чином, були вирішені основні проблемні моменти – зникла моральна пригніченість у колективі, а добробут співробітників збільшилася за рахунок нестандартної для них оплати праці, так як вони зрозуміли, що при добрій викладці вони можуть отримувати набагато більше.

    Висновок

    Трудова продуктивність – це питання, яке вимагає постійного контролю. Цей показник, в першу чергу, може розповісти про те, наскільки віддаються своїй справі співробітники і як їх праця позначається на економіці підприємства. Варто відзначити, що продуктивність праці має велике значення не тільки для організації або її керівника, але і для суспільства в цілому, так як при стабільному збільшенні продуктивності в регіоні або країні збільшується і економічний добробут в цілому.