Якщо друг-суперник вам не дорівнює, наприклад, у шаховій грі і знає, що напевно програє, тому не погоджується сідає за дошку, але так хочеться зіграти партійку-іншу, то можна дати йому фору. Прибрати з дошки у себе одну, наприклад, пішака. Мало? А якщо коня? Теж мало? Ну… А якщо ферзя?!? Ось, тут навряд чи суперник встоїть. І для вас буде складно, отже, цікаво.
Вийди вперед, покажися!
Вважається, що слова “фора” (fora) виключно італійське. Означає воно “вперед”. “Фора” – це щось латинське, бо давно проникло в ряд європейських мов. Порівняйте з англійським “форвард” (передовий, передній) або німецьким “форвертсом” (вперед).
Вважається, що в старій Італії глядачі, кричачи “Фора!”, викликали знову на арену вподобаного циркача-трюкача, щоб він повторив показане на біс. Мовляв, вийди вперед, покажися.
Тікай вперед!
А от хто вже придумав вживати це слово у відношенні змагань – загадка. Випадок застосування фори описаний на початку статті. Сьогодні у прямому значенні слово “форма” у російській мові призначене для того, щоб вирівняти шанси різновікових, “разноопытных”, “разномастеровитых” та інших “викуп”- на перемогу, зробивши результат змагання більш непередбачуваним, а сам спір цікавим для обох суперників та глядачів. Більш слабкий суперник спочатку отримує якусь перевагу, тобто фору. Якщо більш сильний до кінця поєдинку, забігу, матчу і іншого подібного це фору не відіграє і не перевершить, то зазнає поразки.
Як може надаватися в фора в шахах ми вже розповіли. А ось в го, наприклад, новачкові можна дозволити поставити на дошку кілька своїх каменів поспіль. У забігу на швидкість можна дати супернику можливість стартувати на якийсь час раніше або з точки дистанції, яка набагато ближче до фінішу. А можна стартувати одночасно, але зате на відміну від “слабачка” з чимось важким у руках… Способів багато. Можна розпочати футбольний матч за рахунку 0:5 на користь слабкої команди. Головне – вирівняти шанси. Загалом, тікай вперед!
