І навпаки
У рамках конкретної справи розглядалася ситуація, коли чоловік завдав кільком людям удари власної заточуванням. При цьому обвинувачений вражав області, життєво важливі для людини: цілився в груди. На думку одних юристів, така поведінка могла бути результатом необдуманих, спонтанних дій. Альтернативна точка зору: розташування ран свідчить, що спостерігався прямий умисел і обвинувачений був зацікавлений не просто в заподіянні шкоди, але у вбивстві противника.
При розгляді подібних справ необхідно особливу увагу приділити дослідженню мотивів і можливості передбачення, що поведінка спровокує смерть людини. Є ймовірність, що обвинувачений не прагнув до такого результату, але сприймав можливість відповідного результату з злочинним байдужістю, що свідчить про непрямому умислі. З іншого боку, розташування ран свідчить про прямому умислі.
Це важливо!
Основна ідея визначення непрямого умислу – в аналізі того, як суб’єкт сприймає можливі наслідки. Якщо скоєно деякий протиправна дія, де діяння і є злочин, його склад повністю визначено досконалим, формальний, тоді про умисел не може йти мови. Це поняття застосовується виключно до умисно скоєного діяння, коли наслідки перетворюються в злочинні ознаки, які необхідно обов’язково враховувати.
Необхідно пам’ятати, що непрямий, прямий умисел стосовно до протиправному діянню з матеріальним складом описуються двома основними аспектами:
- свідомість небезпеки вчиненого для суспільства;
- передбачення небезпечних для громадськості наслідків.
