Думки розходяться
На підставі зазначених вище постулатів деякі юристи дійшли висновку, що непрямий, прямий умисел співпадають в частині, що стосується інтелектуальної ознаки. Тобто єдиний коректний метод розрізнення – вольовий аспект. Втім, є чимало незгодних з цією позицією, тому дискусії найближчим часом з цієї теми навряд чи себе вичерпають.
НД: заяви з означеної теми
У рамках засідань ВР було постановлено, що прямий умисел застосовується для характеристики ситуації, коли є можливість передбачення шансу настання наслідків (аж до 100%). Непрямий передбачає лише передбачення певної ймовірності результату скоєних діянь. Здійснює протиправний проступок може передбачити, що наслідки неминучі і небезпечні для співтовариства – тоді він визнається чинним з прямим умислом.
Эвентуальное передбачення, як зазначають деякі правознавці, дозволяє говорити про можливі наслідки дії або відсутності, в той же час підхід не передбачає розгляду бажаності настання результату. Тобто діяч оцінюється як потенційно допускає ймовірність (аж до гарантованої впевненості) наслідків без виявлення бажання настання таких.
