Термін «анафора» перекладається з грецької мови буквально як «винесення вперед», «сходження».
Анафора – одна із стилістичних фігур промови, що характеризується єдиним початком, повтором певних слів або звуків на початку строфи, вірша або полустишия.
«Знову з віковою тоскою
Пригнулися до землі ковила,
Знову за туманною рікою
Ти кличеш мене здалека…
(А. Блок)
Анафора як будь-стилістичний повтор робить вірш більш гострим і виразним, служить своєрідним лейтмотивом тексту і є своєрідним голосом поета, допомагає зрозуміти його душевний, емоційний стан. Також цей стежок потрібен для смислового підкреслення думок, які здаються найбільш значущими, для об’єднання в єдине ціле конструкцій, що відрізняються синтаксичним будовою.
Це не тільки віршований прийом, анафора зустрічається і в прозі – у повтореннях частин складних речень, фраз, абзаців. Наприклад:
«Все розмаїття, вся принадність, вся краса складається з тіні та світла». (Л. Толстой)
Приклади анафори з літератури.
У мові існує кілька видів анафори:
- Звукова – повторення однакових сполучень звуків:«Грозою знесені мости,
Труни з розмитого кладовища».
(Пушкін А.) - Морфемная, коли повторюються окремі морфеми:«І вспрыснуты вони святою водою;
І всі священики боги там присутні:
Щоб день і ніч на душі спокій
Здійснювати у храмі поминанье».
(В. Жуковський) - Лексична – в ній відбувається повтор окремих лексем:«Ці бідні сільця,
Ця бідна природа –
Рідний Край долготерпенья,
Край ти російського народу».
(Ф. Тютчев) - Синтаксична являє собою повтор однакових за будовою конструкцій:«Бути може, вся Природа – мозаїка квітів?
Бути може, вся Природа – різність голосів?»
(К. Бальмонт) - Строфическая зустрічається на початку кожної віршованої строфи:«Люблю тебе, Петра творіння,
Люблю твій строгий, стрункий вигляд…»
(Пушкін А.)
У літературі зустрічається також строфико-синтактический вид анафори, що поєднує ознаки двох останніх.
Найяскравішими прикладами використання анафор різного виду є творчість поета А. Фета. Для додання віршам особливої мелодики він використовує різні види анафор. Завдяки анафори відразу малюється картинка-ставлення автора до ранку і прагнення поділитися цим з усім світом. Найбільш яскраво анафора Фета проявляється у вірші «Я прийшов до тебе із привітом…»
Подібні приклади можна зустріти в творчості і інших поетів, у фольклорних творах.
Що таке анафора можна дізнатися з мовознавчих та літературних довідників і в Інтернеті.
