Засоби дослідження і рішення проблем
Методи біохімії ґрунтуються на фракціонуванні, аналізі, детальному вивченні та розгляді структури як окремого компонента, так і цілого організму або його речовини. Більшість з них формувалися протягом XX століття, а саму широку популярність отримала хроматографія – процес центрифугування і електрофорез.
В кінці XX століття біохімічні методи почали все частіше й частіше знаходити своє застосування в молекулярних і клітинних розділах біології. Була визначена структура всього геному людської ДНК. Це відкриття дало можливість довідатися про існування величезного ряду речовин, зокрема різних білків, які не виявлялися при очищенні біомаси, у зв’язку з їх надзвичайно малим вмістом в речовині.
Геноміка поставила під сумнів величезна кількість біохімічних знань і зумовила розвиток змін в її методології. З’явилося поняття віртуального комп’ютерного моделювання.
Хімічна складова
Фізіологія та біохімія тісно пов’язані між собою. Це пояснюється залежністю норми протікання всіх фізіологічних процесів з вмістом різного ряду хімічних елементів.
У природі можна зустріти 90 компонентів періодичної таблиці хімічних елементів, але для життя необхідно близько чверті. У багатьох рідкісних компонентах наш організм зовсім не потребує.
Різне положення таксону в ієрархічній таблиці живих істот обумовлює різну потребу в наявності тих чи інших елементів.
99 % людської маси складається з шести елементів (С, Н, N, O, F, Ca). Крім основної кількості даних видів атомів, що утворюють речовини, нам необхідно ще 19 елементів, але в малих або мікроскопічних об’ємах. Серед них є: Zn, Ni, Ma, K, Cl, Na та інші.
