Незалежно від того, про який храмі йде мова, у ньому легко можна визначити головну частина – вівтар. У статті піде мова саме про нього.
Походження слова
Значення слова «вівтар» можна дізнатися, звернувшись до його оригіналу латинською. В цій мові слово звучить як altarium і перекладається як «високий жертовник».
Вівтар у язичників
Отже, що таке вівтар? Спочатку цим словом називали піднесення, що використовується для спалення ритуальної жертви. Зазвичай він споруджувався з різних природних матеріалів: землі, глини, каміння. Його встановлювали в значущих святих місцях, там, де вперше відбувся контакт з божеством, якому вівтар присвячений – в лісі, на березі річки або озера, на галявині.
У стародавніх греків вівтар використовувався особливо часто, оскільки практично будь-яке звернення до божества супроводжувалося жертвопринесенням. Його встановлювали найчастіше поза приміщення храму, перед ним. Найпоширенішим матеріалом для грецьких вівтарів був камінь. З часом конструкції ставали все складніше і замысловатей, самим відомим з подібних творів є Пергамський вівтар, присвячений Зевсу Громовержцеві. Це величезна ступінчаста споруда, зведена для того, щоб надавати особливі почесті божеству.
Найбільш масштабний вівтар був знайдений в Сіракузах, його довжина досягає майже 20 метрів.
Невеликі споруди з глини або каменю, імовірно, були переносними.
Вівтар у християн
Отже, ми розібрали, що таке вівтар у язичників, далі розглянемо це явище в інших релігіях. Тут традиція встановлення подібних об’єктів сходить до перших століть існування тоді ще неподіленого християнства, коли в катакомбних храмах в очищеному місці встановлювалася кам’яна гробниця мученика. Вона була відокремлена від іншого простору низькою ґратами або колонами. Тут відбувалося таїнство Євхаристії.
Таким чином, вже на початку свого існування християнська святилище розташовувалось на деякому підвищенні і віддаленні від решти простору храму.
Православний вівтар
У православній церкві цим словом називають піднесену східну частину храму, яка відокремлена від решти простору з допомогою високого багаторівневого іконостасу. У вівтарі розташовується престол, на якому звичайно знаходяться Євангеліє, антимінс (мощі якогось святого, загорнуті в тканину), хрест, дарохранительниці і інші предмети. У зв’язку з давньохристиянської традиції здійснювати богослужіння на кам’яних гробницях, містять мощі мучеників, прямо під престолом розташовується частина мощей святого. Іноді над престолом підвішують образ летить голуба, що символізує Святий дух, що сходить на Дари.
Східна стіна, виконана у формі півкола – апсиди, прикрашається образом Христа Вседержителя. Навпроти престолу, під цим чином знаходиться «горнє місце», що символізує Небесний престол Господа. Часто тут встановлюють крісло для архієрея, а з боків від нього – місця для священиків. Між престолом і горних місцем знаходиться великий семисвечный світильник.
Північно-східну частину вівтаря в церкві займає жертовник, де відбувається проскомідії, за своїм зовнішнім виглядом він нагадує престол: при його обробці використовуються ті ж тканини, точно так само, як і до престолу, до жертовника можуть торкатися лише священики.
У західній частині у багатьох храмах встановлюється спеціальне крісло з відкидним сидінням для настоятеля – стасидия.
У просторі між престолом і Царськими вратами, які знаходяться перед вівтарем в іконостасі, має право проходити тільки священнослужитель під час літургії, часто для цього тут постилается килим.
В залежності від розміру храму в ньому може бути один або кілька вівтарів, але в будь-якому випадку протягом дня на одному престолі можна служити літургію один-єдиний раз.
За правилами православної церкви у нього мають право входити тільки священнослужителі і церковнослужителі (алтарники, паламарі) і крещаемые під час таїнства Хрещення. Жінкам туди входити заборонено, але існують різні винятки. Так, в жіночих монастирях туди дозволено заходити черницям похилого віку. Що таке вівтар, ми вже визначили.
В Росії у вівтарі (також у вигляді виключення) може бути хто-небудь з поважних і шанованих мирян, але лише з благословення та запрошення настоятеля храму.
Специфіка східної церкви
Якщо говорити не про фактичне пристрої вівтаря у православних храмах, то він, безумовно, є самим священним місцем. У текстах отців церкви це місце часто називається Святе Святих. У ньому приходить сам Христос під час Божественної Літургії, коли вино і хліб стають, відповідно, Кров’ю і Тілом Христовими. Вівтар в якомусь сенсі є символом тієї кімнати, де свого часу відбувалася Тайна вечеря, тому він по можливості всіляко прикрашається і незмінно міститься в особливій чистоті і порядку.
Католицький вівтар
У католиків він знаходиться посередині храму, так, що престол стає видно парафіянам, і він орієнтується на захід. Але варто сказати, що в західному варіанті християнства вівтарем називають не тільки простір з престолом, але і картину, яку розміщують над ним (наприклад, вівтар в Генті кисті братів ван Ейків). Зазвичай це композиція, що складається з кількох мальовничих або скульптурних елементів.
Функція цього об’єкта у католиків така ж, як і у православних – на ньому готуються до таїнства Євхаристії Святі Дари, тому, щоб визначити, що таке вівтар, досить звернутися до його призначення. Крім центрального, у храмі може бути кілька невеликих вівтарів, які можуть при необхідності переноситися.
Вівтар у буддизмі
Фото вівтаря в буддистських храмах представлено нижче. Він знаходиться на найбільш високому місці в храмі і традиційно складається з трьох частин.
Він складається з трьох предметів, що символізують тіло, мова і розум Будди – статуя боддхисатвы або Будди, що вміститься в центрі, священний текст, загорнутий у тканину і розташовується ліворуч від статуї і, нарешті, ступа, що знаходиться праворуч позначає його розум. Будь-який з цих об’єктів може бути замінений картиною з відповідним зображенням.
Навколо цієї центральної групи об’єктів можуть перебувати зображення боддхисатв і святих, а також захисників. Ще одну групу об’єднують дари, присвячені Будді і боддхисатвам – зазвичай це сім невеликих чашок, розташованих по суворої прямій, і в них зліва направо знаходяться вода, квіти, ароматичні свічки і трохи їжі. Іноді до них приєднують дзвіночок і мушлю, які позначають пробудження і звільнення істот від сансари.
Третя група включає в себе предмети, що не використовуються постійно і призначені для особливих ритуалів, – дзвіночок, ваджра, кришталеві куля та інші.
