Навіщо це потрібно?
Причини і наслідки лихослів’я в нашому житті вже не раз ставали об’єктом уваги філологів, психологів. Прийнято говорити, що при постійному вживання воно перетворюється в якість особистості. Коли ситуація доходить до такої стадії, психологи говорять про безкультур’я в патологічній формі. Виробляється звичка, при цьому люди навіть не звертають увагу на те, як будують з лайливих цеглинок складну мову, причому матюки поступово починають домінувати над літературними. Автоматичне застосування повністю вислизає від уваги самої людини.
Чия доля?
Як видно з історії лихослів’я, і в колишні часи люди стикалися з подібними змінами в поведінці людей. Зазначається, що найчастіше до лайливим реплік вдаються люди зі слабким, невеликим словниковим запасом – час, який йде на обговорювання додаткових, не несуть смислового навантаження слів, дає людині більше простору подумати над змістовною частиною. У той же час мовленнєвої баласт (за оцінкою добре розвиненого, з точки зору культурних норм, людини) для схильного до використання нецензурних фраз стає справжнім рятувальним колом, інакше постійні запинки, паузи в мовленні могли б виставити його на посміховисько. Ускладнення мовних конструкцій, що досягається застосуванням лайливих реплік, створює видимість складної фрази, що дозволяє підвищити самооцінку і самоствердитися в очах суспільства.
