Звідки пішло слово?
Про те, що таке лихослів’я, можна зрозуміти, якщо уважніше придивитися до нього. Коренем виступає «скверна». В даний час саме по собі це слово майже не вживається, для широких кіл воно здається застарілим, пов’язаних більше з релігійною сферою життя, ніж світської. А ось у колишні часи їм позначали, як підтверджує складений словник Даля, щось мерзенне і противне, мерзенне і огидне як з духовної точки зору, так і з тілесної, матеріальної. Скверною можна було назвати гниль, сморід, противне з точки зору релігії, естетики, моральних норм, правил моральної поведінки.
Так склалося, що переважно використовується в лайкових цілях термінологія пов’язана з найменуваннями інтимного взаємодії людей, статевих органів, випорожнень, обумовлених особливостями фізіологічних процесів нашого організму. В англійській мові для цього є спеціальне поняття «брудна дюжина».
Повертаючись до витоків
Щоб краще зрозуміти, що таке лихослів’я, можна вивчити історичні особливості розвитку російської мови. Відомо, що такі методи вираження своїх думок побутували і у старе час, до приходу християнства. Предки вважали, що це допоможе відгородити себе від демонів, духів, злих сил потойбічного світу. Це збереглося і до наших днів в приповідках, наприклад: «матюків і чорт злякається». Фактично, непристойні слова, словосполучення використовувалися в якості оберега.
Російське лихослів’я має досить цікаву історію та обряди, традиції. Наприклад, в давнину чоловіки, намагаючись відігнати нечисту силу від свого будинку, не тільки використовували відповідні вирази, але й демонстрували статеві органи, вважаючи, що це може налякати демонів, духів. В деякій мірі це був діалог з потойбічним світом, і для нього застосовували ті кошти, які, як здавалося, будуть мати достатню силу, щоб допомогти перетнути кордон матеріального світу і іншого, таємничого, містичного.
