Лісостеп – це природна зона, розташована між степом і лісом. Вона простяглася через всю Східно-Європейську рівнину. Також цей вид зустрічається на Західно-Сибірської рівнині і Південному Уралі. Окремі ділянки лісостепу знаходяться в межах Середньодунайської рівнини, на території Монголії, Далекого Сходу, Північного Казахстану. Грунт лісостепу найчастіше сіра, лісова, з різним складом.
Лісостепова зона
Лісостепова зона простягається переривчастою смугою із заходу на схід. У цій зоні розташовуються Кишинів, Чебоксари, Воронеж, Саратов, Уфа. Далі лісостепу перериваються і знову поновлюються від Троїцька до Барнаула. Лісостепова грунт займає більше шістдесяти мільйонів гектар всій території РФ. Приблизно половину цих земель займають ріллі. В лісостепу виділяють сірі лісові і лісостепові ґрунти, розташовані під лісами і на кордонах лісів і степів, а на степових ділянках – переважно опідзолені види грунту, але також зустрічаються чорноземи.
Ґрунтоутворення
Кліматичні умови лісостепової зони мають багато спільного, хоча при порівнянні окремих районів території різні. Для цієї зони характерно випадіння малої кількості опадів, а от випаровуваність вище, ніж у лісовій зоні. Найбільше дощів припадає на літній період.
У лісостепу спостерігаються суховії, посухи. У західній частині дощі йде більше, ніж у східній. Те ж саме стосується температури: на заході тепліше, ніж на сході, приблизно на три градуси. Також різний період вегетації: на заході рослини розвиваються близько 250 днів в році, а на сході – всього шість місяців. Решту часу припадає на період спокою.
Кліматичні умови впливають на склад ґрунту лісостепу, а також на склад флори і фауни. В європейській частині зустрічаються широколистяні ліси, а в Сибіру – березові. Вони не утворюють великих масивів, а ростуть невеликими кілками, у складі яких берези і верби.
