На жаль, є велика кількість чудових фраз, які ми так часто чуємо, зустрічаємо в літературі і ЗМІ, самі вживаємо в мові, що їх зміст уже не сприймається так гостро. Яскравий тому приклад: “Життя – це рух!” Дивовижне висловлювання! Але вживається так часто, до місця і не до місця. Давайте свіжим поглядом подивимося на нього.
Автор і повне вираження
Життя – це рух! Багато хто скаже, що це приказка, сталий вираз, що так люблять використовувати ЗМІ для привабливих заголовків. Але у фрази є автор. Це давньогрецький філософ Аристотель. “Життя – це рух!” є не повним афоризмом. Але такий “відрізок” цитати не спотворює її сенсу. Повністю вона звучить так: “Рух – це життя, а життя – це рух!”.
Рух чи напруження?
Не всі дослідники згодні з цим трактуванням, частина істориків говорить, що фразу змінили наші сучасники. Аристотель же висловлювався так: “Життя – це напруга, а напруга – це життя”. До об’єктивного висновку тут прийти важко. Зокрема з-за того, що є складнощі з перекладом давньогрецьких фраз на сучасні мови.
Відомо також, що подібне формулювання можна зустріти в наукових працях та іншого автора – Моше Пінхас Фельденкрайза.
Особистість Аристотеля
Рух – це життя! Звичайно, не можна почати розбирати цю фразу, не зупинившись на особистості її чудового автора.
Аристотель (384-322 рр. до нашої ери) – давньогрецький мислитель. Однак він вніс внесок в економіку, історію, логіку, фізику, політику, етику, метафізику. Арістотель був учнем не менш славетного Платона. Сам же був вихователем великого Олександра Македонського, засновником Ликея – гімназії поблизу храму Аполлона в Афінах.
Натураліст періоду класики, він надав основний вплив на всю філософію давнину. Саме завдяки Аристотелю з’явилася формальна логіка. А створений ним понятійний апарат досі актуальний в стилі наукового мислення і філософському лексиконі.
Погляди Арістотеля на онтологію зробили свій основний вплив на подальший розвиток людської думки. Метафізичне вчення мислителя знайшло відображення в працях Фоми Аквінського і послужило початком для схоластичних принципів. А славнозвісний Карл Маркс сміливо називав Аристотеля найбільшим філософом давньогрецької цивілізації.
Основні вчення автора
Міркування про рух в житті людини – це лише мала дещиця наукової і філософської діяльності Аристотеля. Давайте познайомимося з його основними працями:
- Вчення про першопочатки всього сущого. На думку мислителя, їх (почав) усього чотири: матерія, мета, форма, виробляє дію сила.
- Вчення про потенції і акті (можливості і дійсності).
- Введення основоположних категорій філософії.
- Ієрархічна градація всього сущого.
- Міркування про Бога, Абсолютному початку всіх початків.
- Міркування про людську душу.
- Розвиток логіки (Арістотель сформулював основні логічні закони), теорії пізнання: відомі кожному з нас дедукція та індукція.
- Розвиток етики – вчення про чесноти людських.
- Космологія, вчення про світах.
- Міркування про людину, його сутності і засадах.
- Вчення про державу, міркування про політику і громадянина-політиці.
- Розбір форм державного правління на правильні і неправильні.
- Розвиток риторики, вчення про види мовлення.
- Внесок в природничі науки.
Рух і фізична культура
А ми продовжуємо міркувати про рух, його ролі в житті. Вислів Аристотеля, в першу чергу, розглядають з цієї сторони – фізичної активності. І, треба сказати, вірність афоризму давньогрецького мислителя раз за разом підтверджують сучасні дослідники. Вже науково доведено, що люди, які ведуть малоактивний спосіб життя, відмовляються від спорту, живуть набагато менше своїх антагоністів. Адже життя – це рух!
Багато сучасні люди заперечать: а коли ж знайти час на спорт при нашому-то шаленому ритмі життя? Що ж, давайте подивимося, як середньостатистична людина проводить свої вільні години. Як правило, він “зависає” в соцмережах, дивиться телевізор, базікає у месенджерах або по телефону з друзями. Хтось присвячує себе шопінгу, алкогольних посиденьок, комп’ютерним іграм. І це цікавіше спорту?
Багатьох стримує страх, що фізична активність пов’язана з великими часовими і фінансовими витратами, що постійно доводиться недосипати/недоїдати, весь день ходити втомленим. Але початок руху (життя) – це не навантаження професійного спортсмена. Це всього лише годинні прогулянки в парку пішки або на велосипеді, активні ігри на свіжому повітрі, аквааеробіка, бігова доріжка в тренажерному залі, плавання в басейні.
Рух доступно кожному!
Не потрібно показувати тут якісь олімпійські досягнення. Головне – скласти розклад систематичних тренувань, не забувати про них. Досить приділяти цим цілком приємним заняттям час періодично, щоб здригнутися, підбадьоритися після робочого дня. Тут ви, навпаки, не втомитеся, а наповніть себе свіжими силами. Адже рух дарує життя!
Хтось скаже, що похилий вік або наявність серйозних захворювань назавжди обмежують його в спорті. Але це теж невірно. Літні люди можуть відвідувати заняття лікувальної фізкультури, а комплекс вправ розробить лікуючий лікар. А при багатьох захворюваннях і патологіях фізична активність корисна. Наприклад, прогулянки на свіжому повітрі, плавання в басейні, скандинавська ходьба, кінні маршрути. Поговоріть зі своїм лікарем, щоб він ознайомив вас зі списком активностей, допустимих при вашому захворюванні.
Рух власного життя
Рух, життя і здоров’я взаємопов’язані. Але це не єдиний сенс висловлювання Аристотеля. Безпека руху, життя і її мета теж будуть мати відношення до фразі.
Знаєте, чим такий чудовий чоловік? Він ніколи не стоїть на місці. Нашою природою закладено постійний розвиток і рух вперед. У всьому: в кар’єрі і захоплення, світогляді та способі життя. Щасливий той, хто навчився відкривати нові горизонти і підкорювати перш неприступні висоти. А ось той, у кого не виходить, стає заздрісним, пасивним, шукає у своїх невдачах винного, перестає радіти життю і ігнорує шанси, що вона йому дарує. Незавидна доля, правда?
Правила життєвого руху
Сьогодні ви зустрінете безліч книг і тренінгів по саморозвитку, про рух до нового життя. Проте все, що розповідають там, можна звести до простим і легко запам’ятовуватись життєвим догматам:
- Починайте змінювати своє життя самі. Самі робіть перший крок. Не чекайте знака з небес або будь-чиєї допомоги.
- Набирайте швидкість і не зупиняйтеся. Життєві перешкоди і проблеми повинні тільки раззадоривать вас, а не гальмувати.
- Не пробуйте. Не пробуйте починати, а починайте. Не пробуйте рухатися, а рухайтеся з усією силою, зі всім ентузіазмом до своєї мети.
- Віддавайте себе бажаного повністю. Прагнучи до мети упівсили, між справою, ви отримаєте і відповідний результат.
- Важко досягти всього і відразу. Розбивайте свою мету на категорії та етапи. Не забувайте радіти маленьким перемогам на цьому шляху – саме це додасть вам свіжих сил.
- Ідеального плану дій немає і не було ніколи ні в кого. Всі проходили через помилки і поразки. Не чекайте, що у вашому житті все буде, як у казці. Але і не дозволяйте невдач взяти гору над вашими прагненнями.
- Спочатку думайте, а потім дійте. Не дозволяйте собі зайве сумніватися, але і не пускайтеся в авантюри.
Життя – це прагнення вгору
Можна говорити про правила життя, правилах дорожнього руху. Але є і ще один сенс фрази, який чомусь багато обходять стороною. Життя – це духовний рух, це духовний ріст. Людина завжди повинна прагнути вгору. Бути чистіше помислами, добрішими до оточуючих, щирою у вчинках, співчутливіша до тих, хто йому чужий або неприємний. Це головне рух його життя. Рух до світла. Без нього будь-яка інша активність буде здаватися порожнім бігом на місці.
Комусь допомагає релігія, комусь- власні моральні принципи, комусь- духовний шлях, що вказують чудові автори минулого і сучасності. Не забувайте про цьому русі. Адже саме воно подарує вам справжнє щастя, радість, осяє ваше життя справжнім змістом.
Ось таке значення руху в житті людини. Нам важлива і фізична активність, і прагнення до саморозвитку, і духовне становлення, і просування по кар’єрі, удача в улюбленій справі. І все це рух вгору і вперед. Так виходить, що воно сенс нашого життя. Як же прав був давньогрецький мислитель! Всі наші міркування він помістив в одну коротку фразу: “Життя – це рух!” Чудовий афоризм, щоб вибрати його девізом для свого розвитку.
