Історія театру: поява і розвиток театрального мистецтва, цікаві факти

Історія виникнення театру йде корінням в Стародавню Грецію більше двох тисячоліть тому. Найдавніше мистецтво зароджувалося, як видовищне розвага публіки, святкові сценки ряджених акторів. Подання спочатку були приурочені до Великих Дионисиям – великого релігійного свята.

Тепер театр, безсумнівно, щось більше, ніж хода співаючих чоловіків у козлиних шкурах по місту. Він став високим мистецтвом, способом відпочинку вищого суспільства, місцем культурного просвітництва. Історія виникнення театру – це захоплюючий процес розвитку, що не припиняється й донині. Її ми і розповімо читачеві в нашій статті. Багато цікавих фактів ви також знайдете в представленому матеріалі. Отже, почнемо.

Початок

В Афінах V ст. до н. е. театральні вистави були невід’ємною частиною релігійних свят. Ходи зі статуєю Діоніса супроводжувалися веселими піснями та драматичними іграми. Можна сказати, що історія афінського театру починалася як художня самодіяльність для невеликої кількості глядачів. Спочатку ставилися тільки трагедії, комедії стали показувати пізніше. Примітно, що п’єси, як правило, показували лише один раз. Це стимулювало авторів на створення актуальних, цікавих творів. Драматург не тільки писав п’єсу, він був повноцінним учасником вистави, виконував ролі: режисера, композитора, балетмейстера і навіть актора. Природно, це були виключно найталановитіші люди.

А от щоб стати хорегом (керівником хору), великого таланту не потрібно. Потрібні були тільки гроші і зв’язки з державними службовцями. Основним обов’язком хорега була оплата рахунків, повне матеріальне забезпечення та підтримка театру. Він був у ті часи місцем змагання, перемагали в ньому хорег, поет і протагоніст. Переможців увінчували плющем, нагороджували призами. Перемога віддавалася їм за рішенням журі.

Цікавий той факт, що стародавні римляни були справжніми фанатами реалізму. Ідеальною вважалася постановка, в якій актор вживався в роль на 100% – при необхідності, він повинен був бути готовий навіть померти.

У грецькому театрі не було даху, глядачі і актори були, фактично, на вулиці. Розміри античних театрів були величезні, вони вміщували від 17 до 44 тисяч осіб. Спочатку для усадки глядачів використовувалися дерев’яні помости, потім під театр пристосовували природні кам’яні схили. І тільки потім, в IV столітті до н. е.., був побудований кам’яний театр.

Вам напевно цікаво буде знати, що уряд, починаючи з Перікла, давало можливість відвідати театр і долучитися до прекрасного навіть матеріально не забезпеченим громадянам. Для цього кожному виділялася субсидія на один візит в театр, а в подальшому і на три відвідування.

Історія стародавнього театру має одну характерну особливість: актори грали свої ролі без допомоги власної міміки. Її заміняли всілякі маски, досить часто гротескні. Велику увагу актор приділяв рухам тіла, одягу. Акторами були чоловіки, навіть жіночі ролі. Вони займали привілейоване становище в суспільстві, звільнялися від податків.

Цікавим є той факт, що Лівій Андроник, давньоримський драматург, став батьком першої в світі “фонограми”. Він залишився без голосу, але вийшов з положення, знайшовши хлопця, що говорив через нього.