Перша російська поштова марка побачила світ у грудні 1857 року. Була вона беззубцовой, але не з примхи граверів або дизайнерів, а з-за банального бюрократичного прорахунку: перфораційна машина прийшла на місце з великим запізненням і несправною. Наступні марки випускалися зі звичним контуром. Сьогодні, філателісти готові заплатити за перші серії близько 1 млн рублів за екземпляр.
Державні російські марки ходили аж до 1923 року, а після їх змінили поштові знаки СРСР. Досвідчені філателісти знають, які марки СРСР дорогі, а які не представляють особливої цінності. Практично всі відомі екземпляри радянських поштових знаків представлені на мастит Нью-Йоркському аукціонному домі Черристоун, а в Росії подібні виставки та торги проходять вкрай рідко і не відрізняються різноманітністю лотів.
Отже, спробуємо розібратися, які найдорожчі поштові марки СРСР можна сьогодні побачити, скільки вони коштують і чим примітні для філателістів та інших колекціонерів. У список потраплять всі марки радянського часу, в тому числі і періоду РРФСР.
«Картонка»
Раніше блок називався сувенірним листом 1932 року, але завдяки філателістам за ним міцно закріпилася назва «Картонка». Таке ім’я за аркушем закріпилося ще й тому, що він був віддрукований на папері з дуже високою щільністю.
У вищезгаданому аукціонному домі в Нью-Йорку колекціонери намагалися з’ясувати, яка найдорожча марка СРСР з безлічі представлених, і прийшли майже до одноголосного рішення, оцінивши «Картонку» майже 45 млн рублів, віддавши їй тим самим перше місце.
Сувенірний лист вийшов накладом у 500 примірників і був приурочений до Першої Всесоюзній виставці, присвяченій поштовим маркам. Проходила вона в 1932 році в Москві, а в якості запрошення на неї як раз і виступала ця найдорожча марка СРСР (фото вище).
На 25 сувенірних аркушах красувався напис «Краще ударнику-филателисту», а ще на трьох була іменна гравюра. Та, що вручили голові товариства, як раз і оцінювалася на Нью-Йоркському аукціоні в 2008 році. Торгів практично не було, тому як найдорожчу марку СРСР майже відразу ж купив за номінал відомий філателіст.
«Леваневський з написом»
На поштовій знакові зображено радянський льотчик Леваневський С. А. Серія була спрямована на привернення уваги громадськості до руху «Порятунок челюскінців». Найдорожча марка СРСР була випущена в 1935 році, а на окремі примірники нанесено напис «Переліт Москва – Сан-Франциско».
Окрему серію марок повинні були виготовити до цієї події, але не встигли, тому на вже наявних знаки поставили відповідні відбитки. Крім того, в поспіху і за неуважність службовців, деякі марки отримали перевернуту надпечатку, а місто Сан-Франциско був написаний з маленькою літерою «ф». Саме завдяки такій, здавалося б, дурною помилку, з’явилася найдорожча поштова марка СРСР.
Друкарня встигла випустити два марочних листа з неправильною надпечаткою, тобто 50 марок. Сьогодні на обліку філателістичних спільнот складаються всього шість примірників. Оцінюється цей поштовий знак приблизно в 35 млн рублів.
«Консульський полтинник»
Ще одна дуже дорога поштова марка СРСР, отримала високу оцінку філателістів усього світу. Напевно шанувальники літературних творів братів Стругацьких помітили один цікавий факт щодо цього знака. Харизматичний персонаж Вайнгартен зі знаменитої книги «За мільярд років до кінця світу» виявляв підвищений інтерес тільки до двох таємничим речей: до «Консульському полтинику» і «двугривенному» 1934 року.
Ця дорога марка СРСР (фото вище) була надрукована на замовлення радянського посольства в Німеччині. Представляла вона собою не просто поштовий знак і використовувалася для франкировки службових листів, які переправлялися повітряним шляхом з Німеччини в Москву. Передбачалося вісім номіналів знака – від 12 до 12000 німецьких марок. Цінність позначалася відповідної написом на лицьовій стороні.
Але всі нюанси випуску так і не були узгоджені з радянським Наркомпочтелем, тому останній видав чіткий наказ вилучити знаки з обороту і припинити подальше тиражування. «Консульський полтинник» (50 копійок) є найдорожчою маркою СРСР цієї серії і має відбиток «1200 герм. марок». Всього було випущено близько 50 знаків такого номіналу, а до сьогоднішніх днів, за даними філателістичних товариств, дожили тільки 4 примірники. Оцінюється марка майже 13 млн рублів.
«Авіапошта»
Перша серія авиапочтовых і нині дорогих марок СРСР була випущена в 1923 році. На ній зображений літак «Фокер Ф-111» і, в залежності від номіналу (від 1 до 10 рублів), змінювався колір. Серія, на жаль, так і не вступила в широкий обіг, тому що польоти були тимчасово припинені на зимовий період.
Лише через кілька місяців знак по весні переоцінили, і марка вже з новою надпечаткою увійшла в обіг. Але друкарня допустив невелику помилку, де один лист з усієї партії виявився з дефектом: цифра «5» виглядає помітно ширше, якщо порівнювати її з написами решти тиражу.
Філателісти змогли знайти близько 40 штук некондиційних знаків, виконаних на білому та жовтому папері. Саме «товста» п’ятірка змогла зробити звичайний поштовий знак дорогий маркою СРСР, перетворивши її на раритет. Оцінюється останній приблизно в 5 млн рублів.
Блок «З’їзд архітекторів»
Перший з’їзд архітекторів з усього Союзу відкрився в Москві 16 червня 1937 року. До цієї події випустили серію з восьми знаків під назвою «Архітектура нової Москви». Разом з цим був випущений спеціальний блок без зубців, що складається з чотирьох марок номіналом 40 копійок. На них був зображений проект Палацу Рад з написом приуроченого події.
Блок вийшов накладом у 84 тис. примірників, але деякі аркуші опинилася без напису. Ось вони-то якраз і представляють найбільшу цінність для філателістів. Про точну кількість такого «шлюбу» ніхто сказати не може, але окремі екземпляри оцінюються більш ніж в 2 млн рублів.
«Міжнародний полярний рік»
Ще одна дорога марка СРСР, присвячена авіаперельотів. Випущена вона була після події «2-й Міжнародний полярний рік» у 1932 році. На знакові зображено окрема територія полярного басейну у вигляді карти, а з боків літак з криголамом.
Встановлений номінал марки – 50 копійок або 1 рубль. Використовувалася вона головним чином для франкировки авіаційної кореспонденції, яка слідувала по пунктах Архангельськ – Земля Франца-Йосипа. Звичайний тиражний варіант був виконаний з перфорацією в кроці 12,25. Знову-таки з-за помилок друкарні зовсім невелика частина знаків отримала крок у 10,5. Саме ці рідкісні екземпляри і стали раритетами, і філателісти готові заплатити за них майже 2 млн рублів.
«Аспидка»
Марка випускалася великим тиражем в 1931 році і належить до серії «Дирижаблебудування в СРСР». Знак отримав номінал 50 копійок і зображення дирижабля. У друкарні з якихось причин поміняли гаму фону на марці і вийшов аспідно-синій колір.
Поки працівники не помітили свою помилку, верстат встиг надрукувати декілька аркушів в такій гамі. Саме з-за свого кольору марка і отримала свою назву – «Аспидка». У каталогах філателістів фігурує всього 24 примірника цього знака. Як такої оцінки на аукціонах вона не піддавалася, але деякі екземпляри були куплені, що називається, з рук за 1,5-2 млн рублів.
«Лимонка»
Поштовий знак почали друкувати у 1925 році досить значним тиражем. Під час друку 15-копійчаного номіналу перфораційний обладнання зламалося, в той час як інші впоралися зі своїм завданням у повному обсязі. Щоб не вдарити в бруд обличчям і не зірвати обіцяні поставки, начальство Гознака прийняло рішення передати все, що встиг зробити, не чекаючи друку залишків замовлення.
Саме тому тираж «Лимонки» виявився невеликим, а 15-копійчаних марок ледве вистачило для погашення зобов’язань перед поштою. До сьогоднішніх днів дійшло трохи менше сотні примірників, а вони високо цінуються у філателістів. За кожну марку вони готові заплатити більше 1 млн рублів.
«Будь героєм!»
Поштовий знак був випущений 12 серпня 1941 року на замовлення радянського уряду. Обличчям марки став плакат Ст. Корецького, присвячений Великій Вітчизняній війні. Знак не відрізняється типографическими дефектами і не має якихось помітних особливостей.
Марка вважається раритетної з-за своєї рідкості. У роки війни добра половина тиражу була знищена нацистами, пожежами і бомбардуваннями, а до сьогоднішніх днів дожила лише невелика частина. Після закінчення військових дій марка була внесена Наказом Міністерства культури СРСР у перелік рідкісних поштових видань. А такі не дозволялося вивозити за кордон і продавати на аукціонах.
За великим рахунком, подібна вказівка означало вилучення знаків у населення для подальшої передачі їх у музеї і державні філателістичні суспільства. Точну кількість марок, що збереглися до наших днів, не відомо, також як і офіційна аукціонна вартість. На чорному ринку їх оцінюють приблизно в 1 млн рублів.
«250 років Полтавської битви»
Це марка з так і не випущеного тиражу, запланованого на початок 1959 року. На знакові зображено шведські війська, що здаються в полон і кидающие свої штандарти перед Петром I. На чолі переможеної армії були явно помітні прем’єр-міністр Карл Піпер і кілька воєначальників. Марка отримала номінал в 40 копійок і була виконана в кольорі.
Тираж поштової марки вже був прийнятий комісією і готовий до випуску. Буквально кілька днів потому дипломатичні відносини зі Швецією успішно налагодилися, а після візиту представника країни Эрландера в Радянський Союз планувалося відповідь відвідування країни Хрущовим.
Щоб не ображати дипломатів і не компрометувати тільки що створені міцні відносини з цією країною образливим для них поразкою в Полтавській битві, керівництво СРСР вирішило повністю готовий знищити тираж.
Офіційно поштовий знак надійшов у продаж усього на кілька хвилин, після чого залишки вилучили з точок розповсюдження і пустили на паливо для мартенівських печей. До наших днів дожила лише 40 примірників. На відомих аукціонах лот оцінили приблизно в 800 тис. рублів.
«Блакитна гімнастка»
Поштовий знак, нині відомий як «Блакитна гімнастка», був випущений напередодні 40-річчя радянського цирку. Але загальний тираж марка, на жаль, не потрапила. Виною тому стали рясні розбіжності в Міністерстві культури. Керівництво ніяк не могло домовитися між собою про те, який саме рік повинен вважатися підставою цирку.
Одні наполегливо стверджували, що 1920 рік – це і є та сама дата, а інші не погоджувалися, надаючи якісь факти, що вказують на 1921 рік. Треті і зовсім вважали, що відлік необхідно вести з 1934 року. Після багаторічних суперечок була встановлена «компромісна» дата – 1919, тому поштовий знак побачив світло тільки в 1979 році.
Але філателісти і колекціонери того часу не стали чекати рішення всіх спірних питань і зуміли через якісь свої канали викупити кілька готових партій марки з «зразкової» датою. До наших днів дійшло лише кілька десятків «Блакитний гімнастки», де кожен примірник оцінювався в суму трохи більше 800 тис. рублів.
Серія «Космос»
Поштові знаки серії «Космос» випускали не тільки до Дня космонавтики. По суті, з їх допомогою художники відображали історію розвитку всієї авіаційної галузі. Тут мова йде про важливі події, що відбулися в Радянському Союзі: запуск кораблів Т-5, Т-7 у 1982 році, фізика космосу 1978 року, «Фобос», 1988, Гречко і Губарєв 1975 і т. д.
Марки, випущені в 1991 році, галузяться на кілька серій, де кожна приурочена до якогось пам’ятного події: 75 років П. П. Кересу, річниці народження Ульянова, 5 років трагедії на Чорнобильській АЕС, День Перемоги, День Космонавтики і т. д.
Але самими дорогими марками СРСР «Космос» вважалися, природно, знаки, випущені при Хрущові. На особливому рахунку у філателістів знаходиться серія, де зображені кораблі «Союз». Тираж марок хоч і був досить значним, але до сьогоднішніх днів їх дожило не так вже й багато. Тому окремі примірники можна придбати від 300 до 700 тис. рублів.
Підбиваючи підсумок
Крім випущених тиражів поштових знаків не варто забувати і про різного роду пробах і зразках. Останні мають велику цінність у колекціонерів та філателістів, так само як і коштують великих грошей. Наприклад, проба марки «Рука, разрубающая ланцюг», датований 1918 роком з номіналом 1 і 2 копійки, оцінена аукціонами більш ніж в 4 млн рублів.
Приблизно в таку ж суму обійдеться колекціонерам есе поштового знака «Граф Цепелін». Зразок наклеєний на картон з відбитком «Проект/8 вересня 1930 р.». Є маса інших марок і блоків, що не увійшли в наш список, мають різну фінансову оцінку і филателистическую значимість. Так що вищезазначені респонденти – це далеко не повний перелік поштових знаків.
