Як виглядає таблиця-план?
Як правило, приклад медіаплану рекламної кампанії має наступні стовпці:
- канали реклами з потрібною цільовою аудиторією;
- формат, в якому будуть розміщуватись рекламні матеріали на ресурсах;
- охоплення – reach – передбачувана кількість людей, які за плановані витрати побачать рекламу;
- CPT – cost per thousand – сума вартості контактів за одну тисячу осіб;
- частота – frequency – число контактів рекламних матеріалів з однією людиною за всю кампанію;
- вартість – сума грошових коштів, яку доведеться віддати за плановану рекламу;
- пріоритет – значок, що визначає потенціал для компанії того чи іншого виду обраної реклами.
Це всього лише приклад, як написати медіаплан. Кількість колонок у таблиці може бути розширений на розсуд планування рекламної кампанії, якщо ці дані допоможуть ефективному її відання. Інформація ніколи не буває зайвою.
Чому не можна взяти чужий план?
Багатьом може здатися, що не варто мучитися і витрачати кошти на штат фахівців-рекламників. Можна просто взяти приклад медіаплану чужого бізнесу і взятися за його застосування для свого. Але така удавана простота критично оманлива і швидше за все такий горе-бізнесмен тільки втратить кошти, вкладені в рекламу. Чому?
Тому що кожен бізнес має свою конкретну специфіку та ті варіанти, які працюють для одних фірм, виявляються абсолютно марні для інших. Залежно від спрямованості діяльності фірми – це і різна цільова аудиторія, і різні методи і засоби реклами. Тому чужий продукт можна використовувати лише для того, щоб зрозуміти, як скласти медіаплан, приклад подивитися, навчитися його оформляти. А потім застосувати ці знання на етапі створення своєї стратегії.
Приміром, практично марно в газеті про ведення городу рекламувати запуск нової кріптовалюти. Навряд чи велика кількість читачів цього видання зацікавить цифрова монета.
