Риторичне питання: визначення, приклади, роль.

Часто в ораторській та художньої мови використовуються прийоми виразності – для привертання уваги слухача, акцентування в мовленні. Це і структурні, і смислові акценти, і інтонаційні особливості, і синтаксичні. Одним з найпоширеніших виразних засобів є риторичне запитання.

Визначення.

Риторичне питання – це вопросительная конструкція речень, що передає певний посил так само, як і оповідний. Тобто не вимагає на поставлене питання відповіді.

У риторичному питанні має місце певне протиріччя між заданою синтаксичною формою – власне запитальної структурою і змістом.

Посил, який містить риторичне питання, пов’язаний з бажанням висловити певні емоції та настрої, задати конкретний тон. Риторичне питання передбачає готовий і зрозумілий для читача/слухача відповідь.

Використовуються риторичні питання:

  • художніх текстах: віршованих і прозових,
  • публіцистиці та ЗМІ,
  • ораторському мистецтві.

Зазвичай в риторичному питанні закладено протест. Наприклад, у Олександра Грибоєдова «Горі від розуму» задається питання: «А судді хто?» – відповідь на який передбачає заперечення права оточення головного героя судити його вчинки.

Приклади риторичних питань.

В текстах і мови як риторичні часто використовуються питання з:

  • местоименным питальним словом («І який же російський не любить швидкої їзди?» – Микола Гоголь),
  • питальною часткою, без спеціальних питальних слів («Я до Вас пишу – чого ж боле? Що я ще можу сказати?» – Олександр Пушкін).

Як правило, в кінці риторичного питання на листі використовується знак питання, рідше – знак:

  • Володимир Маяковський: «Де, коли, який великий вибирав шлях, щоб протоптанней і легше?»
  • Олександр Пушкін: «Хто не проклинав станційних доглядачів, хто з ними не бранивался!»

Можлива постановка подвійного знака.

Роль риторичних запитань у вірші «Вечірнє розважання».

Що означає поява риторичного питання в тексті? Він передбачає роботу думки читача. Так літературознавцями відзначається серйозна роль використання риторичного запитання у вірші Михайла Ломоносова «Вечірній роздум»:

Дивіться також:  Інкубація яєць: інструкція, режими та особливості

«Але де ж, натура, твій закон?» – передбачається відповідь, що її немає.
«З полночных країн встає зоря!

Не сонце ль ставить там свій трон?» – вранці завжди сходить сонце і це очевидно, відповідь не вимагається.

Далі:

«Як може бути, щоб мерзлий пар
Серед зими народжував пожежа?» – передбачається, що такого бути не може.

«Несведом тварюк вам кінець?

Скажіть ж, коли великий творець?» – тут проглядається ідеологія деїзму, притаманна Ломоносову.