Наукові дослідження про властивості продукту
Дослідження цього продукту почалися ще в кінці 19 століття в Голландії. Медик і хімік Христіан Ейкман займався вивченням хвороби бери-бери в країнах Азії. В даний час це захворювання іменується авітамінозом з дефіцитом компоненту В1. Після експедиції в Індонезію з’ясувалося, що населення в основному вживало рафінований рис (шліфований). Лікар вирішив провести експеримент і почав годувати хворих вареним бурим рисом. Калорійність цього продукту повністю задовольняла всі потреби жителів в енергії, а тому проблем із заміною не виникло. Через деякий час хвороба починала йти, і Крістіан з’ясував, що обробка зерен негативно позначається на його харчової цінності. З рису йдуть практично всі корисні компоненти, а це вітаміни, клітковина і масла.
Ця теорія підтверджується більш “свіжими” дослідженнями вчених з Гарварду. Під масове дослідження потрапило 200 тисяч осіб. З’ясувалося, що білий рис може сприяти розвитку цукрового діабету. Особливо якщо вживати більше 750 грам (5 повних порцій) в тиждень. А ось ті, хто замінив шкідливий злак на коричневий рис, набагато менше схильні до цього захворювання. Ризик виникнення діабету знижено на 11%, а якщо вживати повністю неочищений продукт, то і на всі 30%.
