Байкало-Амурська магістраль: історія будівництва, характеристика, природні умови, значення, перспективи розвитку

Природні умови

Дорога Баму проходить через регіони Сибіру і Далекого Сходу Росії. Практично на всьому протязі Байкало-Амурської магістралі природні умови далекі від ідеальних: сильне промерзання грунту (район вічної мерзлоти), висока сейсмоопасность (зона 8-9 балів) та екстремально низькі температури повітря (середньорічна +7,8 °С, мінімальна -58 °С).

На заході магістраль перетинає гірські хребти (Байкальський, Кодарский, Північно-Муйский, Удоканский), а також повноводні сибірські річки – Лену, Чару, Верхню Ангару. Дуже складним виявився ділянку і в геологічному відношенні з-за складних кристалічних гірських порід.

При прокладені дороги на сході певну складність представляли маревые явища (тумани, димки), що спотворюють контури об’єктів. На всьому протязі магістралі спостерігалися каменепади, курумы, осипання ґрунту.

На Далекосхідному ділянці дороги розташовані середні і нізковисотние гори, а ближче до узбережжя з’являються заболочені рівнини.

Історія прокладання перших ділянок магістралі

Пропозицію про прокладені дороги через сибірські простори від Іркутську (Північний Байкал) було висунуто в 1888 р. Російським технічним товариством. Вишукувальні роботи були розпочаті у 1907-1914 рр., а потім продовжені в 1920-е, вже за радянської влади.

Ідеї з будівництва «Другого Транссибу» висувалися і в 1930-ті роки, тоді ж було визначено напрямок Байкало-Амурської магістралі – від Іркутську через Північний Байкал, Тинду, Комсомольськ-на-Амурі до Радянської Гавані – і її назва.

У 1935-му була прокладена перша невеличка гілка залізниці БАМ – Тинда, а на місці її з’єднання з Транссибом побудований житловий селище з однойменною назвою. Потім, в 1933-м і 1937-го, вийшли постанови ЦК ВКПб про проекції гілки до Тинди і від Іркутську до селища Радянська Гавань. Вже після Великої Вітчизняної війни вводиться в експлуатацію гілка між Комсомольському-на-Амурі і Радянської Гаванню протяжністю 442 км.

За наступні роки побудовані ще кілька ділянок Баму: Вапняна – Ургал (1951, 340 км), Тайшет – Лена (1958, 692 км). Всього за 1930-1950-ті роки було прокладено 2075 км залізниць.