Повномасштабне будівництво
Проектні і планові роботи були відновлені в 1967 році. Будівництву магістралі Баму уряд СРСР додавало велике значення з кількох причин:
- обраний напрям Байкало-Амурської магістралі, пролегающее від Іркутську через північ від Байкалу до Тихого океану, дозволяло скоротити шлях на Далекий Схід порівняно з уже побудованим Транссибом;
- дорога проходить через багаті регіони, що мають велике господарське значення для країни, тобто БАМ є економічно необхідним об’єктом;
- прокладання Баму забезпечувало військово-стратегічну захист східних кордонів країни.
У 1970-ті роки перед будівельниками Баму були поставлені ті завдання, які не змогли виконати першопрохідці у 1930-1950 роках. За розрахунками, запланована протяжність Байкало-Амурської магістралі повинна була скласти 3145 км починаючи від станції Лена (р. Усть-Кут) і до Комсомольська-на-Амурі. Також було заплановано створення 2-го шляху Тайшет – Лена (680 км) і ділянки БАМ – Тинда – Беркакит (400 км).
Будівництво проходило в складних геологічних і кліматичних умовах. Гасло «БАМ будує вся країна» реалізовувався практично: поставками необхідних матеріалів і комплектуючих займалися сотні підприємств промисловості (металургії, будівельної техніки і т. д.).
У квітні 1974 року на будівництво прибув перший загін комсомольців, і вже через рік до свята Перемоги була достроково здано в експлуатацію лінія БАМ – Тинда, за якої стала здійснюватися перевезення вантажів для будівництва головної магістралі, а в 1977-му запущено рух по гілці Тинда – Беркакит. За період 1979-1989 рр. залізнична магістраль поетапно вводилася в експлуатацію.
