Нові технічні розробки
Складні кліматичні та географічні умови зажадали від будівельників Байкало-Амурської магістралі виконання і застосування нових технічних і інженерних розробок.
У період спорудження магістралі використовувалися:
- нові принципи і конструкції виготовлення фундаментів під мостові опори;
- нововведення при проекції тунелів;
- оригінальні технології буропідривних робіт і зведення земляного полотна в умовах вічної мерзлоти;
- вдосконалені методи боротьби з намерзаннями.
Міста і станції
Забудова станцій і селищ здійснювалася у відповідності з Генеральною схемою районного планування зони Баму, в якій враховувалися множинні фактори господарського освоєння прилеглих територій. При проектуванні та спорудженні будівель використовували архітектурні рішення з урахуванням національних особливостей республік, чиї представники брали участь в освоєнні та облаштування житлових територій.
Ключові станції та транспортні вузли Байкало-Амурської магістралі:
- Тайшет — початкова точка, великий залізничний вузол (побудований в 1897 р. в період будівництва Транссибу), тут жили перші будівельники Баму в 1930-1950 роки, в т. ч. японські та німецькі військовополонені.
- Сєвєробайкальськ — місто з 1980 р., розташований на березі Байкалу, був заснований при будівництві Баму, перші поселенці приїхали сюди в 1974-му, зараз населення становить понад 23 тис. осіб.
- Лена — станція на 720-му км магістралі, розташована р. в Усть-Куті.
- Сєвєромуйськ — станція на 1385-м км Баму.
- Тинда — так зване серце Баму, від неї відгалужуються 2 дороги (на Нерюнгрі в північному напрямку і на Сковородіно в південному).
- Нерюнгрі — ж/д станція, місто в Республіці Якутія, розташований на схилах і вершинах Станового хребта, з населенням близько 57 тис. (2017).
- Комсомольськ-на-Амурі — великий промисловий центр Далекого Сходу, розташований на території Хабаровського краю (близько 250 тис. жителів), побудований комсомольцями в 1932 р.
- Радянська Гавань — кінцевий пункт, місто на березі Татарської протоки.
В період будівництва багато невеликі селища швидко розвивалися і отримали статус міст на Байкало-Амурській магістралі: Усть-Кут, Тинда, Сєвєробайкальськ та ін.