Агнозия – це порушення різних видів сприйняття (тактильного, слухового і зорового) при збереженні свідомості та чутливості. Даний стан відноситься до патологічних і виникає внаслідок пошкодження кори та підкіркових структур головного мозку.
Чому ж це відбувається? З чим пов’язане виникнення агнозії? Які існують види патології? Які симптоми вказують на її наявність? І найголовніше, як з нею боротися? Що ж, про це і багато чому іншому зараз і піде мова.
Причини
Патологічні зміни вторинних проекційно-асоціативних полів мозкової кори – ось що є фактором, що провокує агнозию. Причини, за якими вони відбуваються, виокремлюють в наступний перелік:
- Черепно-мозкова травма. Це основна причина агнозії. Розвивається патологія з-за механічного пошкодження вторинних зон кори, що стався у момент травми, а також через посттравматичних процесів (мікроциркулярного порушення, запалення, гематоми).
- Гострі порушення мозкового кровообігу. Говорячи простою мовою, нейрони вторинних полів в сегменті геморагічного або ішемічного інсульту гинуть. Це призводить до описаних вище змін.
- Ішемія мозку хронічного характеру. Так називається патологічний стан, що характеризується недостатністю кровопостачання, з-за якого в ЦНС відсутній нормальний обмін речовин. Недостатність прогресує, і в результаті це призводить до деменції – набутого недоумства.
- Пухлини головного мозку. Вони приводять до здавлення і подальшого руйнування нейронів.
- Енцефаліт (запалення мозку). Має поствакцинальної, бактеріальної, вірусної та паразитарну етіологію.
- Дегенеративні захворювання ЦНС. До таких належать хвороби Паркінсона, Піку, Шильдера, Альцгеймера.
Що можна сказати про патогенез агнозії? Це досить-таки складна і специфічна тема.
Висловлюючись простою мовою, що поступає в людський мозок інформація проходить три асоціативні поля. Перше її приймає. У другому вона аналізується і узагальнюється. У третьому синтезується.
Так ось, при агнозії у другому полі спостерігається дисфункція – розлад, з-за якого ця ланцюжок порушується. Саме з-за цього людина втрачає здатність сприймати цілісні образи і дізнаватися зовнішні подразники. Проте функція аналізаторів при цьому залишається непорушеною.
Слухова патологія
При даному порушенні людина відчуває труднощі в розпізнаванні мови і звуків, незважаючи на збереження функцій задіяних у цьому аналізаторів. Слухова агнозия виникає через ураження скроневої області.
Розрізняють три виду даної патології:
- Проста. Людина не може ідентифікувати звуки – як капає вода з крана, шелест листя дерев, стук у двері, скрип стільця і т. д.
- Слухоречевая. Людина не дізнається мова. Для нього вона звучить як набір незнайомих звуків.
- Тональна. Людина не сприймає ніяких виразних аспектів голосу. Він просто не розрізняє емоційного забарвлення, тембру, тону. Але сенс сказаного йому абсолютно ясний.
Також, розповідаючи про типи і причини зорових агнозий, треба зазначити, що нерідко діагностується стерта форма ураження сприйняття. Її головна ознака – порушення слухової пам’яті. Людина просто не може запам’ятати більше одного звукового сигналу.
Діагностика слухової патології
Про неї необхідно розповісти в продовження теми. Виявити наявність слухової агнозії лікаря не становить праці. Застосовуються зазвичай такі методи:
- Людину просять повторити озвучену кимось іншим фразу. Якщо у нього є агнозия, він скорочує слова, випускає склади. Також у них не виходить вивчити навіть найпростіше вірш.
- Пацієнту пропонують відтворити заданий йому ритм або кількість звуків (плескання в долоні, припустимо). Людина з агнозією цього не зможе – він недооцінить або переоцінить їх кількість і тембр.
- Пацієнту дають послухати кілька різних композицій. Людина з агнозією не зможе відрізнити одну від іншої. Якщо дати йому послухати їх же через кілька хвилин, то він їх не дізнається. В особливо важких випадках у людини з’являється головний біль при прослуховуванні музики, схвильованість.
- Людині дають послухати голосові записи і просять охарактеризувати їх. Люди з агнозією не зможуть сказати, хто говорить – чоловік чи жінка.
Тим не менш, незважаючи на наявність таких порушень, у пацієнтів з патологією в більшості випадків спостерігається гострий чуйний слух.
Тактильна патологія: характеристика та діагностика
Раз мова йде про те, що є основними причинами агнозий і якими вони бувають, треба розповісти і про цьому виді захворювання.
При тактильної патології людина не здатна відтворювати пережиті їм фізіологічні відчуття. Причина криється в ураженні вторинних зон мозку. Зорове сприйняття залишається звичайним, але людина не може розпізнати той чи інший об’єкт на дотик, із-за чого у нього втрачається здатність орієнтуватися в просторі.
Розпізнати наявність у пацієнта тактильної агнозії нескладно. Потрібно просто закрити йому очі і дати обмацати який-небудь об’єкт. Людина просто не зможе визначити його величину, форму і функціональну приналежність.
В особливо важких випадках пацієнти навіть не можуть визначити якість матеріалу. Вони справді не розуміють, який предмет на дотик – шорсткий або гладкий, мокрий чи сухий і т. д.
Анозогнозія
Це один з видів соматоагнозии – патології, при якій людина не дізнається частини свого тіла. До захворювання даного типу відносять такі прояви:
- Анозогнозія геміплегії. Людина не усвідомлює, що у нього є односторонній парез або параліч, або заперечує це.
- Анозогнозія сліпоти. Пацієнт заперечує або не усвідомлює те, що він не є зрячим. Він сприймає конфабуляторные образи як реальні.
- Анозогнозія афазії. При цьому розладі людина зовсім не помічає своїх мовних помилок, навіть якщо він говорить максимально нерозбірливо.
Висловлюючись простою мовою, під терміном «анозогнозія» мається на увазі відсутність усвідомлення своїх недуг і хвороб. Людина не те, що заперечує їх з принципу – він справді щиро вірить в те, що здоровий.
Аутотопагнозия
А це другий тип розлади, що відноситься до соматоагнозии. Про його наявність у людини можна дізнатися за ігнорування ним половини свого тіла. А ще багато пацієнти просто не дізнаються деяких окремих його частин або неправильно оцінюють їх положення в просторі.
До даного виду патології належать:
- Гемисоматоагнозия. Людина ігнорує половину тіла, але при цьому її функції частково збережені. Пацієнт просто не користується ними. Він може «забути» про те, що у нього є ліва рука, нога і т. д.
- Соматопарагнозия. Пацієнт сприймає уражену частину тіла як чужорідну. Він може всерйоз вважати, що поруч з ним знаходиться хтось інший, і саме йому належить його друга нога, рука і т. п. У важких випадках люди відчувають «відокремленість» тіла, немов воно розпиляно на дві частини.
- Соматична аллостезия. Пацієнт відчуває збільшення кількості його кінцівок. Він може думати, що у нього дві-три ліві руки, наприклад.
- Аутотопагнозия пози. Людина не здатна визначити, в якому саме положенні знаходяться його частини тіла. Він дійсно не розуміє, його рука опущена або піднята, він сидить або лежить.
- Порушення орієнтування. При даній патології пацієнт не знає таких понять, як «право» і «ліво». Зазвичай причиною тому стає ураження лівої тім’яної частки.
- Пальцева агнозия. Специфічна патологія. При її наявності людина не здатна показати на своїй руці той палець, який демонструє лікар у себе на кисті.
Також до порушень даного виду відноситься апрактоагнозия. Це особливий випадок. Людям з цим порушенням важко виконувати просторово-орієнтовані руху. Їм важко застелити ліжко (кладуть покривало не вздовж, а впоперек), знайти дорогу в кімнату або палату, потрапити ногою в штанину або надіти футболку правильною стороною.
Як і в будь-якому іншому випадку, при діагностиці соматоагнозии задіють нейропсихологические методи, проби і тести.
Зорова агнозия
Проявляється в неможливості пізнавати і визначати інформацію, яка надходить через зоровий аналізатор. Існують наступні види агнозії даного типу:
- Предметна. Людина не впізнає предмети. Він може описати їх деякі ознаки, але сказати, що саме він бачить, не здатний. Причина: пошкодження конвекситальной поверхні лівої потиличної області.
- Прозопагнозия. Людина не дізнається особи. Якщо перед ним буде стояти його друг, то він розрізнить його очі, губи, ніс, щоки, волосся, але не зрозуміє, хто це саме. В особливо важких випадках люди навіть себе в дзеркалі не дізнаються. Причина: пошкодження нижньо-потиличної області правої півкулі.
- Кольорова. Людина не може підібрати однакові відтінки і визначити, як ставиться той або інший колір до якого-небудь об’єкту. Наприклад, не розуміє, що помаранчевий апельсин. Причина: пошкодження потиличної області лівого домінантної півкулі.
- Оптична. Людина не може уявити об’єкт і дати йому характеристику (описати фактуру, форму, розмір, колір тощо). Його просять описати огірок, і він розуміє, про що саме йде мова, але розповісти про це овоче не може. Причина: двостороннє пошкодження поразки потилично-тім’яної області.
- Симультанная. Людина здатна сприймати лише одну смислову одиницю. Він бачить виключно один предмет, незалежно від його габаритів. Причина: звуження зорового поля, пошкодження передньої частини домінантною потиличної частки.
- Оптико-моторний. Людина не може направити свій погляд в необхідну сторону, сфокусуватися на заданому об’єкті. Йому навіть читати складно, оскільки перехід від одного слова до іншого представляє реальну проблему. Причина: двостороннє пошкодження потилично-тім’яної області.
При будь зорової агнозії, як вже можна було зрозуміти, симптоми дуже специфічні. Людині, яка страждає даною патологією, доводиться проробити величезну роботу, щоб проаналізувати те, що він бачить.
Оптико-просторова патологія
Характеризується розладом визначення параметрів простору. Ось яких видів буває це порушення:
- Агнозия глибини. Людина не може правильно локалізувати об’єкти в трьох просторових координатах. Особливо в глибину. Причина: порушення в тім’яно-потиличної області (середніх відділів, як правило).
- Стереоскопічна патологія. Неможливість бачити об’ємне зображення, інакше кажучи. Причина: порушення роботи лівої півкулі.
- Просторова однобічна патологія. Людина просто не сприймає те, що відбувається по ліву сторону від нього. Причина: ураження тім’яної частки, контралатеральная сторона випадання.
- Порушення топографічної орієнтування. При даній патології у людини зберігається пам’ять, але він втрачає здатність до орієнтування. Він може заблукати у своєму дворі, заблукати в місті, де прожив усе життя. Причина: пошкодження тім’яно-потиличної області.
Наявність однієї з патологій – це не просто незручно, а небезпечно. Якщо, наприклад, у людини діагностовано оптико-просторова зорова агнозия, ознаки якої обговорювалися вище, то він запросто може заблукати навіть у власній квартирі. Тому з захворюванням треба справлятися. Але як?
Діагностика зорових патологій
Запідозривши наявність захворювання, необхідно вирушати до нейропсихолога. Спочатку він проведе діагностику агнозії, а потім призначить лікування.
Є маса методів, що дозволяють визначити наявність патології. Наприклад:
- Людині закривають очі і дають предмет на дотик. Він його описує, дає правильну назву. Потім показують картинку даного об’єкта. При наявності предметної агнозії він його не впізнає.
- Пацієнту пропонують перемалювати нескладну картинку. Він виконує завдання, але не дізнається того, що він скопіював.
- Йому показують одних і тих же людей – спочатку закривши їх особи (залишаючи волосся, одяг, ходу на відео і т. д.), а потім відкривши їх. У першому випадку він їх впізнає. У другому – немає.
- Людину просять взяти той чи інший предмет, що знаходиться в кабінеті. Якщо у нього є агнозия глибини, то він промахнеться. Навіть якщо об’єкт знаходиться на відстані витягнутої руки.
Що стосовно лікування агнозії? Це дуже серйозна тема. Мова йде про ураженні головного мозку і аналізаторів, тому призначити його може лише висококваліфікований фахівець, і тільки після з’ясування, яка саме область пошкоджена у пацієнта.
Для цього виконуються томографічні дослідження (МРТ, МСКТ, КТ). Ці ж методи застосовуються при підозрі патології будь-якого іншого типу з перерахованих.
Загальні принципи терапії
Те, яким саме буде лікування залежить від причини агнозії. Це все визначає. В залежності від того, що викликало патологію, людині призначать терапію, що включає в себе консервативні, нейрохірургічні або реабілітаційні методи. А може, й усі разом.
До консервативного лікування відносять:
- Прийом тромболітичних та судинних препаратів. Вони спрямовані на нормалізацію церебрального кровотоку. Показанням є ішемія мозку. Також при даному захворюванні призначають антиагреганти. Якщо у людини спостерігається интракраниальное крововилив, прописують антіфібрінолітіческіе кошти. А при тромбозі – тромболітики.
- Антиоксиданти і нейрометаболиты. Вони покращують обмінні процеси і істотно підвищують стійкість церебральних тканин до гіпоксії.
- Антихолінестеразні препарати. Їх прийом спрямований на нормалізацію когнітивних і нейропсихологічних функцій.
- Здійснення етіотропної терапії. Передбачає прийом противірусних, антибактеріальних та протипаразитарних препаратів.
Реабілітація займає як мінімум три місяці. У неї включається:
- Психотерапія. Вона спрямована на відновлення психічної сфери людини. Важливо допомогти йому адаптуватися до ситуації, яка склалася у зв’язку з захворюванням.
- Заняття з логопедом. Показано людям, що пережили слухову агнозию, дисграфию і дислексію.
- Трудотерапія. В її ході людина долає почуття неповноцінності, покращує соціальну адаптацію, відволікається від переживань.
Нейрохірургічне втручання може знадобитися тільки в тому випадку, якщо лікар діагностував у пацієнта церебральну пухлина або черепно-мозкову травму.
