Стояння на річці Угрі.

Стояння на річці Угрі – військові дії, які проходили з 8 жовтня по 11 листопада 1480 року між Ханом Ахматом і Великим князем московським Іваном III, які перебували в союзі з Кримським ханством. Вважається, що саме стояння на річці Угрі поклало кінець монголо-татарському ігу на півночі і північному сході Русі, де у підсумку завершився процес становлення незалежної Української держави.

Стояння на річці Угрі коротко.

Передісторія.

У 1472 році хан Ахмат підійшов до Великого князівства Московського, але воїни Орди зустріли російську рать і не змогли перейти Окр. Військо Орди спалило місто Алексин і вбило все його населення, але в підсумку Орда змушена була відступити, так і атакувавши Московське князівство. У 1476 великий князь Іван III відмовився платити данину Золотій Орді (за іншою інформацією це сталося в 1472, внаслідок чого хан Ахмат і напав на Московське князівство), а в 1480 оголосив незалежність Русі від Орди.

Хан Ахмат, який був зайнятий війною з Кримським ханством, зміг розпочати активні дії проти Московського князівства лише в 1480 році. Орда вступила в союз з польсько-литовським королем і домовилася про допомогу у війні проти Русі. У тому ж 1480 році проти Івана III повстали його брати.

Військові дії.

Восени 1480 року, скориставшись перевагою (міжусобиця князів і союз з польсько-литовським королем), хан Ахмат виступив на Московське князівство основними силами.

Іван III почав стягувати російські війська до берегів Оки. Війська Орди тим часом безперешкодно по литовській території, де їх навіть супроводжували місцеві провідники. Але допомоги від Казимира IV, польсько-литовського короля, хан Ахмат так і не дочекався, так як союзники Івана III, кримські татари напали на Поділля.

Хан Ахмат вирішив не йти до Оці, в лоб російською; він відправився за литовським землям до росіян, які були розділені річкою Угрой. Іван III, дізнавшись це, відправив Івана Івановича та Андрія Меншого до березі Угри.

30 вересня 1480 року Іван III зібрав у Москві рада, де отримав наказ захищати російську територію. Незабаром брати Івана III оголосили про припинення заколоту і приєдналися зі своїми полками до армії, що стояла у Оки.

3 жовтня Іван III попрямував до голоду Кременець з невеликим загоном, а решта російські війська відправив на берег Угри.

Татари, щоб прикрити свій тил, розорили верхів’я Оки протягом 100 кілометрів.

8 жовтня 1480 року хан Ахмат спробував перейти Угру, але Молодий Іван, син Івана III, відбив напад. Кілька днів під вогнем російської артилерії ординці намагалися переправитися на інший берег, але безуспішно. Війська Івана III організували оборону на своєму березі, татари стали на своєму. Почалося велике «стояння на Угрі». Жодна з сторін не могла провести повноцінну атаку.

Почалися переговори. Ахмат вимагав покірності від князів і сплати данини за 7 років. Іван III відправив посла з подарунками і відхиленням вимоги данини. Хан подарунків не прийняв. Цілком ймовірно, що Іван III просто тягнув час, так як на підході вже були війська Андрія Великого і Бориса Волоцького, а союзник хана Ахмата відбивався від Кримського хана і не міг допомогти Орді. Також коні татар витратили запас корму, а серед самих татар спалахнула епідемія. Все в той момент була на боці росіян.

Ахмат мобілізував Велику Орду, щоб виграти битву. Дізнавшись про це, Іван III виділив невеликий загін і направив його у володіння Ахмата для диверсії.

Отримавши відомості про підготовлюваний напад Кримських татар, а також диверсії в тилу, відчуваючи брак продовольства, в кінці жовтня почав відводити свої війська. 11 листопада 1480 року хан Ахмат прийняв рішення про повну відступі. Ординське ярмо було повалено, а Московське князівство здобуло незалежність. 6 січня 1481 року хан Ахмат був убитий, а у Великій Орді почалася міжусобиця.