Функціональна грамотність
Аналізуючи пріоритетність освіти, коротко зупинимося на терміні «функціональна грамотність». Він був запроваджений ЮНЕСКО в 1957 році. Спочатку під ним розуміли суму умінь, включаючи письмо та читання, які використовуються в рамках соціального контексту.
Грамотністю вважали наявність у людини певного рівня читання, рахунку, письма, роботи з документацією. Термін «мінімальна грамотність» визначає здатність писати і читати нескладні повідомлення, а «функціональна грамотність» – це здатність користуватися навичками письма і читання в умовах тісної взаємодії з соціумом. Наприклад, сюди можна віднести оформлення банківського рахунку, читання інструкції до придбаного комп’ютера, написання позовної заяви в суд. Подібний рівень грамотності дозволяє людині вести повноцінне життя і діяльність.
Відмінні риси функціональної грамотності
Вона спрямована на вирішення різних побутових проблем, проявляється у різних соціальних обставинах. Її власники можуть вирішувати стереотипні, стандартні завдання, використовуючи базовий рівень письма і читання.
Вона характеризує застосування в повсякденному житті умінь читати і писати для вилучення з тексту інформації, її стиснення та переробки. У сучасному вітчизняному шкільництві цього терміну надають більш широке смислове значення:
- сукупність навичок і знань, які дають можливість людині відчувати себе впевнено в матеріальній та соціальній середовищі;
- варіант орієнтації особистості в суспільстві;
- міра оволодіння конкретними вміннями як засобами реалізації життєвих планів.
