Що це ієрархія? Це слово має декілька відтінків значення, але вони дуже близькі один до одного і пов’язані з поняттям суворої системи підпорядкованості. Ієрархія властива багатьом областям людської діяльності. Існують, наприклад, церковна, правова структура, ієрархія людських потреб, службова. Про них ми і поговоримо в нашій статті.
Слово у словнику
Як правило, в словниках наводиться три значення цього слова. У них ієрархія – це:
Вважається, що це поняття прийшло в європейські мови з праиндоевропейского, де воно утворилося від двох основ – «пристрасть» і «начальство». У російську мову воно потрапило з давньогрецької та перекладається, як «влада первосвященика». Таким чином, поняття ієрархії спочатку було пов’язане з релігійною сферою, а потім проникло й у інші сфери життя.
Святий Діонісій про ієрархії
Поняття ієрархії введено християнським святим Діонісієм на сторінках його праці «Ареопагітик». Діонісій був афінським мислителем, учнем апостола Павла, першим єпископом Афін, який жив у I столітті нашої ери.
Відповідно до його трактування, ієрархія – це єдність створених богом розумних істот, до яких відносяться люди і янголи. Очолює його Боголюдина Ісус Христос, і воно створено для того, щоб під дією Божественної благодаті наблизитися до Бога, возз’єднатися з ним.
Принцип співпідпорядкованості
Ієрархії притаманна підпорядкованість, яка встановлена Творцем і є основоположним принципом, згідно якому співіснують розумні істоти. Тобто, все в світі є співзвучним, струнким, узгоджених один з одним. Але при цьому не втрачається своєрідність, властиве окремим елементам системи, які складаються в живу гармонію.
На думку Діонісія, одним з переконливих підтверджень зазначеного факту є те, що навіть біси (занепалі ангели) змушені дотримуватися у своїй середовищі підпорядкованість. Хоча вони і намагаються змінити Божественний порядок, перекрутити його.
Структура божественної ієрархії
Початком і джерелом ієрархії є Свята Трійця як причина всього сущого. Ангели і люди – це дві наступні за нею ступені, вищі. Крім того, існують ще три нижчих рівня ієрархії, до яких відносяться нерозумні істоти – тварини, рослини, нежива природа. При цьому і ангели, і люди всередині своїх ступенів також підлягають ієрархічним поділу.
Так, ангели мають дев’ять чинів, найвищим з яких є серафими. Вони, як і наступні за ними херувими і престоли, найбільш наближені до Бога, безпосередньо від нього отримують просвітництво і є посередниками між ним і людьми. Ісус Христос названий ангелом, що несе людям все, що він чув від Бога Отця. Разом з тим він є засновником церковної ієрархії, яка утворена з безлічі людей, що живуть єдиної Божественної життям.
Церковна ієрархія
Головна відмінність ангельської і церковної ієрархії – це властиве другий з них відкриття перспективи обоження (наближення до Бога) так званого тваринного світу, наскільки це взагалі можливо. З цією метою ієрархія церкви наділена священнодействиями, серед яких в якості «почала обоження» виступає таїнство хрещення.
А в найголовнішому таїнстві євхаристії (причастя) – кожен з християн постійно з’єднується зі Всевишнім. Третє за важливістю – це таїнство світу – помазання, за допомогою якого християнину дарується «вселення Духа Богоначального».
Сам чин в церковній ієрархії утворюється таїнство рукоположення. В нього включаються вкладають і посвячені.
Присвячують – це:
- єпископи;
- священики;
- диякони.
А до посвящаемым відносяться:
- ченці;
- миряни, або священний народ;
- оголошені (готові до прийняття хрещення), що каються і одержимі.
Модель людських потреб
Сьогодні в теорії менеджменту широке застосування має теорія ієрархії потреб, створена американським психологом Абрахамом Маслоу в середині минулого століття. Ця теорія включає в себе модель потреб, яка загальновживаної практиці, у вигляді спрощеного варіанта викладу ідей психіатра, носить назву «Піраміда потреб», або «Піраміда Маслоу». Вона має форму схемної піраміди, що складається з семи рівнів. Цікавим є той факт, що в роботах самого Маслоу вона відсутня.
Наведемо класифікацію семи основних пріоритетів потреб.
Умовність моделі
Маслоу вважав, що в міру того, як задовольняються низлежащие потреби, що знаходяться на більш високому рівні набувають все більшої актуальності. Проте це не слід розуміти таким чином, що нова потреба приходить на місце попередньої, лише коли попередня задоволена в повному обсязі.
Крім того, потреби не розташовуються в такій суворій послідовності, як це зазначено вище. Це лише віддзеркалення загальної закономірності, тоді як у різних людей цілком можуть спостерігатися варіанти розташування потреб. Як вважав Маслоу, найвищої стадії самореалізації досягають не більше ніж 2% всіх людей.
Ця теорія, незважаючи на популярність, неодноразово піддавалася критиці, яка ґрунтувалася на її недостатньої обгрунтованості, відсутності емпіричних досліджень і складності перевірки результатів.
Правова ієрархія РФ
Сучасне російське право характеризується наявністю суворої ієрархії за юридичною силою законів та інших правових актів. Їй притаманні два напрямки – вертикальне і горизонтальне.
Перше стосується поширення норм права від Конституції до документів, що видаються окремими відомствами. У цьому вигляді ієрархії законодавство поділяється на федеральне, що діє на всій російській території, і регіональне, чинне в суб’єктах РФ.
Друге являє собою акти однакової юридичної сили, які по-різному діють у різних обставинах. Наприклад, акти регіонів, які діють лише в кожному з них. Або федеральні закони, серед яких можуть бути ті, що мають пріоритет у тій або іншій сфері державного регулювання.
Далі розглянемо ієрархію нормативно-правових актів, що діє в першому, вертикальному напрямку, на федеральному рівні. Виглядає вона наступним чином (в міру убування юридичної сили):
