Аперкот – це не тільки традиційний прийом в боксі, але і історичний шпигунський детектив

Не дивно, що англійське словосполучення, що перекладається дослівно «рубанути знизу вгору» відомо далеко за межами Британії. Популярність боксу не має кордонів, тому термін «аперкот» – це той самий класичний удар, що наноситься по внутрішній траєкторії кулаком, повернений на себе, відомий кожному шанувальнику даного виду спорту. Достеменно невідомо, захоплюються чи боксом творці вітчизняного телепроекту 2015 року, але його назва більш ніж красномовно.

Перипетії виробництва

Мова про міні-серіалі «Аперкот для Гітлера» виробництвом якого займалася кінокомпанія «ТАЛАН». Телефільм транслювався каналом «Росія 1» в 2015 році. Знімальний процес проходив в Ленінградської області та Санкт-Петербурзі. Фільм складається з чотирьох серій, кожну з яких знімали рівно місяць. Студією в якості режисера був запрошений Денис Нейманд («Вежа», «Траса смерті»). За його словами, процес створення «Аперкоту» – це щось подібне швидкісним спортивних виступів на змаганнях. Але його враження були найкращими, так як всі працювали над створенням стрічки показали себе гарними професіоналами, які готові якісно працювати навіть в самі короткі терміни.

Акторський ансамбль картини включив відомих вітчизняних виконавців. В образах головних дійових осіб блищать Антон Момот («Гоголь. Початок», «Троцький»), Поліна Товстун («Іванові», «Агент особливого призначення») та Андрій Левін («Батальонъ», «Мажор 2»). Серіал «Аперкот» знятий за участю Олени Симонової, Сергія Барковського, Анатолія Дзиваева, Артур Харитоненко Олексія Ейбоженко.

По книзі розвідника

Історичний шпигунський детектив «Аперкот для Гітлера» заснований на реальних подіях, які були описані в книзі екс-розвідника, генерал-лейтенанта Павла Судоплатова під назвою «Розвідка і Кремль». Працював над сценарієм драматург Віктор Волков («Троє з площі Карронад») зумів адаптувати історію для кіно, внісши в зміст окремі історичні факти і дещицю авторського вимислу. У реальному книжкової історії про Миклашевском згадувалося, що місія була перервана згідно прямим розпорядженням Сталіна. Сценаристові довелося провести чимало досліджень, після яких він зміг приступити до завершального етапу написання сценарного плану серіалу. Наприклад, їм було виявлено, що до операції підготовленої радянською розвідкою була причетна емігрантка з Росії артистка Ольга Чехова. Тому можна сміливо заявляти про те, що «Аперкот» – це сучасний телефільм, заснований на реально відбувалися події.

Короткий опис сюжетної лінії

У центрі оповідання проекту знаходиться секретна місія радянської розвідки щодо усунення Адольфа Гітлера. Для виконання важливого завдання вибирається талановитий боксер і досвідчений розвідник Ігор Миклашевський (Антон Момот). Він під виглядом дезертира-перебіжчика відправляється прямо в Німеччину. Після тривалих допитів з неминучими тортурами героя все ж випускають на ринг. Штандартенфюрер Вальтер Шлосса (Андрій Левін), будучи азартним гравцем, робить Ігоря своїм особистим гладіатором. Миклашевський підтримує зв’язок з командуванням через француженку російського походження Настю Шувалову (Поліна Товстун). Романтичні почуття, що спалахнули між молодими людьми, надихають їх наближати фінальну стадію операції. Ігор, перемагаючи один за одним усіх суперників, знайомиться з вищим станом Третього Рейху, все ближче підбираючись до своєї головної мети – Адольфу Гітлеру.

Рекомендації постановника

Режисер Денис Нейманд, знімаючи історичний фільм, як і автор сценарію, глибоко занурився в історію епохи. Він не раз заявляв в інтерв’ю ЗМІ про те, що працювати над подібним проектом потрібно тільки максимально глибоко знаючи історичний матеріал. Денис давно цікавився історією ХХ століття, тим глядачам, які зацікавилися його проектом, він рекомендує прочитати книгу про Ольги Чехової написану Ентоні Бивора. Що цікаво, каже режисер, що після скасування операції Миклашевському вдалося повернутися в СРСР. Він став тренером і продовжив звичайне життя, ніби цієї шпигунської історії не було зовсім.

Також постановник акцентує увагу на тому, що проект складно однозначно віднести до якогось певного жанру. Він схильний позиціонувати свою роботу як сплетіння кількох жанрів, включаючи шпигунський трилер.

Сценарні компроміси

Незважаючи на те що історія Миклашевського заснована на реальних фактах, біографічної точності від фільму «Аперкот» очікувати не варто. Приміром, коханої-зв’язковий у розвідника не було. Сценарні компроміси виправдані і неминучі, так як якщо просто скласти стрічку на реальному перебігу подій, вона буде нагадувати документальні хроніки і не підійде для демонстрації різношерстої публіки. У кожної історії є внутрішня правда, якийсь загальний задум, якому підпорядковано оповідання. Для його вираження художні відходи від історичної правди деколи йдуть на користь, як би парадоксально це не звучало. «Аперкот» – це історія людини, в якій правлять естетика, драматургія і сюжет. Для фактології існують інші способи передачі.

Вердикт

«Аперкот для Гітлера» – добротний міні-серіал, в захоплюючій формі розповідає про те, як важлива зв’язок часів і розуміння мотивації наших предків, готових жертвувати собою в ім’я великої Перемоги. Проект вийшов цікавим, в його оповіданні практично відсутні провисання і затягнутості. У стрічці вдало поєднуються зрозуміла ідея, живі персонажі і пристойні спецефекти, врешті-решт, після цієї картини багато глядачі відкрили для себе особистість Миклашевського. Таке кіно виглядає краще чергових моралей і строгих агіток. Саме таким і має бути патріотичне виховання, стимулюючу як мінімум пізнання історії своєї Батьківщини.