Падіння Константинополя
Продовживши завоювання, турки захопив Фракію, частину Болгарії та Сербії, залишки цих держав платили данину, і перенесли столицю султанату до Андріанополя. Пізніше захопили значні території в Європі – Видинское царство, Македонію і Фессалію.
На сході в 1399 року війська султана Баязета оточили Константинополь, облога якого тривала кілька років. Населення міста було змучена хворобами і голодом, і останній осколок колись могутньої імперії був готовий здатися. Але в цей час зі сходу на Османську імперію підійшли війська великого завойовника Тамерлана. Баязет зняв облогу і попрямував на схід, де в 1402 році в битві при Анкарі зазнав жорстокої поразки і сам був убитий.
Після довголітньої боротьби за владу між синами султана переміг молодший, який став Мехмедом I, султаном Османської імперії. Він і його спадкоємці значно розширили територію країни, зуміли знову повернути Боснії та Сербії, частину Албанії. Вони переселили у Європу безліч тюркських племен.
Султан Мехмед II, коли йому було всього 23 роки, обложив Константинополь, проявивши неабиякий талант полководця. Він переправив у внутрішню гавань частина флотилії по суші в обхід ланцюга, що перегороджує вхід у бухту Золотий Ріг. І кораблі стали обстрілювати візантійські укріплення з боку моря. 29 травня 1453 року турецькі війська увірвалися в Константинополь, і через три дні прапор Туреччини майорів над містом.
