Іпомея – неймовірно красива ліана, батьківщиною якої є тропічна частина Америки. Її використовують для прикраси садових ділянок та прибудинкових територій. У цій статті ми розповімо про посадку іпомеї пурпурової та догляді за нею, а також поділимося порадами щодо використання рослини в ландшафтному дизайні. Абсолютно невибаглива у догляді, довго і рясно квітуча іпомея обов’язково стане улюбленою рослиною і надовго оселиться у вашому саду.
Опис
Іпомея пурпурова є типовим представником вьюнкового сімейства. Досить часто можна зустріти застарілі назви цих квітів – фарбитис і квамоклит. Її латинська назва звучить не інакше як Ipomoea purpurea. Ця рослина є однорічній швидкозростаючою ліаною, довжина стебел якої сягає восьми метрів. Листя мають загострену форму, що нагадує серце, і подовжені черешки. Діаметр квіток іпомеї пурпурової досягає 7-8 сантиметрів, а сам квітка нагадує грамофон завдяки воронковидною формою зрощених пелюсток, кількість яких не буває більше або менше п’яти. Центральна частина квітки має білосніжний колір, потім пелюстки набувають рожевого забарвлення, яке до країв переходить в насичений фіолетовий. Період цвітіння триває з липня до настання перших осінніх заморозків, причому кожна квітка живе не більше одного дня. Розпустилася вранці бутон після обіду вже в’яне із-за активного впливу сонячного світла. Насінна коробочка містить від 2 до 4 насіння.
Поширення і популярні сорти
В залежності від виду іпомеї змінюється і місце її проживання. Однак практично усі види, включаючи пурпуру, ростуть у субтропічних або тропічних широтах. Батьківщиною цієї квітки вважаються тропічна частина Америки, Багами, Кариби і південна частина Мексики, а саме – гірська місцевість. Фактично іпомея – це культурний родич в’юнка, є бур’янистих рослин.
Іпомея пурпурова може мати як прості, так і махрові квітки. Найбільш популярними сортами є Зірка Ялти, Чумацький шлях і Скарлетт о’хара. Однак найвідомішим сортом є іпомея пурпурова Райські зірки. Ця рослина досягає триметрової висоти і відрізняється рясним, а також тривалим цвітінням. Іпомея пурпурова Райські зірки вважається тепло – і світлолюбних рослин, яке має бутони різних відтінків. Даний сорт досить невибагливий у догляді і досить швидко розростається.
Іпомея в ландшафтному дизайні
Іпомея пурпурова володіє високими декоративними якостями, тривалим періодом цвітіння і швидким зростанням. Крім того, пишна зелень і рясне цвітіння дозволяють використовувати її для прикраси садових і присадибних ділянок. Ипомею вирощують і як самостійне рослина, і в складі квіткової композиції.
Ландшафтні дизайнери використовують ипомею в ролі зеленої завіси або пишною арки. За допомогою цієї рослини можна досить швидко прикрасити стіну, альтанку або терасу. Буквально за пару тижнів рослина пишним килимом покриває практично будь-яку вертикальну поверхню. Старі паркани, сітчасті огорожі, огорожі і опори різної форми – все це вдало приховує іпомея пурпурова. З її допомогою можна створити затишний затінений куточок, захищає від полуденної спеки. В залежності від досвіду та фантазії дизайнера можна створити неймовірно красиві композиції та чудові зони відпочинку.
Створення комфортних умов
Іпомея пурпурова вирощується у відкритому грунті, так і в умовах балкона. Важливо забезпечити рослині хороше освітлення, а також захист від протягів і вітру. Переважно розташовувати рослина на східній стороні, але і на заході чи півдні іпомея відмінно приживеться. Особливо важлива наявність постійного освітлення в період цвітіння, оскільки при недоліку сонячного світла колір бутонів стає менш яскравим.
При вирощуванні рослини на балконах використовуються окремі квіткові горщики. Не слід висаджувати насіння в загальний контейнер, оскільки тендітні стебла швидко пошкоджуються при черговій пересадки. Насіння при цьому проращиваются при температурі не менше +18 °С, а перші сходи з’являються дружно через півтори-два тижні.
Посадка і розмноження
Іпомея пурпурова розмножується найчастіше насінням. Цей метод вважається найбільш простим і легким. Збір насіння проводять восени, після повного дозрівання і підсихання коробочок. Посадковий матеріал зберігають у паперових пакетах, в прохолодному і сухому місці без доступу сонячного світла. Схожість вчасно зібраних насіння зберігається протягом трьох років.
В основному використовується розсадний спосіб вирощування. При цьому важливо знати, коли сіяти ипомею пурпурову на розсаду. Процес вирощування розсади починається з підготовки насіння і проводиться в березні. На добу посадковий матеріал замочується в теплій воді, після чого набряклі насіння висаджуються по окремих контейнерів з грунтом. В невеликий горщик висівається не більше 3 насіння, причому грунт повинен бути добре зволожений. Для прискорення появи сходів посадки накривають плівкою або склом і підтримують температуру близько +18 °С. Крім того, важливо влаштовувати щоденні провітрювання. Розсаду поливають у міру підсихання верхнього шару грунту. Через два тижні після посадки з’являються перші сходи, а після появи 3-4 листків розсаду пікірують. Після досягнення рослинами висоти понад 15 сантиметрів виставляються невеликі опори для запобігання переплетення стебел. Пересаджування у відкритий грунт здійснюють на відстані 25 сантиметрів один від одного і в період, коли нічні заморозки вже відступили.
Висаджують ипомею і у відкритий грунт. Для цього проводять скарифікацію і вимочування насіння перед посадкою. Висаджування здійснюють у травні, коли денна температура грунту не нижче +16 °С. Насіння заглиблюють на 2-3 сантиметри і розташовують на відстані не менше 25 сантиметрів один від одного. Після чого посадки добре поливають з лійки.
Грунт і підживлення
Для нормального розвитку і пишного цвітіння рекомендується використовувати пухкий і родючий грунт, кислотність якого не перевищує 6 одиниць. Оптимальним вважається універсальний грунт з високим вмістом азоту, в який додають трохи піску і листової землі.
Першу і основну підгодівлю вносять перед посадкою рослини. У цей період вносять азотні добрива. В період формування бутонів вносять калійні і фосфорні препарати, при цьому їх гранули акуратно розсипають навколо стебел і злегка заглиблюють.
Полив
Іпомея не терпить підвищену вологість грунту і тривалий застій води. Не варто надмірно поливати насадження, оскільки це призведе до загнивання коренів і повної загибелі рослини. Однак і тривале утримання у пересохлій грунті небажано для іпомеї пурпурової. Недолік води можна розпізнати за желтеющим і увядающим листю.
Рясний полив потрібно рослині тільки в процесі наростання пишної зелені і формування бутонів. Поступове зменшення кількості поливів проводиться з початком цвітіння. Для захисту ґрунту від надмірного випаровування обов’язково проводять мульчування. При жаркій погоді ліани обприскують водою таким чином, щоб вона не потрапила на ніжні пелюстки.
Температурний режим
Іпомея пурпурова вважається теплолюбних рослиною і абсолютно не переносить нічних або денних заморозків. Вирощуючи цю рослину за межами тропічної широти, варто розуміти, що перезимувати воно не зможе. Тому більша частина сортів іпомеї є однорічними. При нічній температурі нижче +5 °С іпомея гине. Крім того, з настанням осінніх холодів слід своєчасно зібрати насіння і прибрати рослина з ділянки. Припустимо перенести вихованця в тепле приміщення для продовження періоду цвітіння, а навесні використовувати його для нарізки живців.
Особливості вирощування
Незважаючи на те, що процес вирощування іпомеї пурпурової досить простий, існують деякі труднощі, з якими ви можете зіткнутися при несприятливих погодних умовах. Наприклад, у дощове і холодне літо ліана може просто згнити, а ось із-за тривалої спеки, навпаки, пересохнути і загинути.
Важливо вчасно підготувати опору для рослини, щоб воно мало можливість нормально розростатися і не переплітатися з іншими квітучими культурами. Якщо ви плануєте вирощувати ипомею на балконі, вибирайте такий горщик, в якому коренева система рослини буде почувати себе комфортно. При виборі занадто великого контейнера ви отримаєте пишну зелену частину і слабке цвітіння. Однак тривалий вплив прямих сонячних променів може обпалити ефектні квітки.
Хвороби і шкідники
Іпомея пурпурова може страждати від впливу вірусних захворювань, і на жаль, вони не піддаються лікуванню. Із-за тривалої холодної і вологої погоди у рослини може розвинутися білий набряк. Проте це захворювання може вразити і тепличні квіти. Розпізнати набряк можна за невеликим шишок на листках, які поступово призводять до повної загибелі рослини. Крім того, надмірна вологість нерідко стає причиною грибкових хвороб і різного роду гнилі. Грибок проявляється у вигляді білих плям на листках і стеблах. Позбутися від нього допоможе обробка рослини фунгіцидними препаратами (наприклад, “Лікар Фолі”) і своєчасне видалення уражених частин. А ось від кореневої та стовбурової гнилі позбутися неможливо, тому заражене рослину викопують і знищують.
З шкідників, загрозливих ипомее, можна відзначити тлю і павутинного кліща. Попелиця, висмоктуючи з рослини сік, призводить до пожовтіння листя і стебел. Поява павутинного кліща можна розпізнати по дрібним білим точок на поверхні листя і наявності павутини. Впоратися з ними допоможуть інсектициди (наприклад, “Актара” і “Фітоверм”), мильний розчин і проста холодна вода.
