Напевно, не знайдеться жодної людини – ну хіба що крім зовсім маленьких дітей, – хто жодного разу б не чула слова «рейхстаг» і не знав би, що це таке. Будівля Рейхстагу в Берліні відомо у всьому світі, але далеко не всі знають, як воно зводилося, яка його історія, хто був його архітектором. Отже, з чого і яким чином все почалося?
Що таке Рейхстаг
З німецької мови слово «рейхстаг» перекладається як «народне зібрання» або «державні збори». І для тих, хто все-таки може опинитися в невіданні щодо того, що ж таке німецький Рейхстаг, варто пояснити: в даному будинку в середині минулого століття працював державний орган з подібною назвою.
Органу давно вже не існує, а ось будівля Рейхстагу стоїть на своєму місці. З великої літери воно пишеться невипадково – така традиція, що йде ще з давніх часів. Зараз у цьому приміщенні розташовується бундестаг.
Початок
Історія будівлі Рейхстагу бере свій початок в червні 1884 року. Але ще задовго до цього, тринадцятьма роками раніше, Німеччина нарешті була об’єднана. З приводу цієї радісної події прийняли рішення про зведення найбільш величного і прекрасного споруди з усіх, що існували досі. Це майбутнє будівля повинна було стати будівлею парламенту країни.
Перший камінь в підставу будівлі заклав тодішній кайзер – Вільгельм Перший. Однак ще до того, як це сталося, сталося досить дуже неприємна історія. Справа в тому, що для будівництва нової споруди було відведено місце на площі Кайзера, біля берега річки. Ця площа не була державним ділянкою, вона перебувала у приватному віданні – належала дипломату Радзинскому. Тому не сподобалося, що на його території збираються зводити будівлю, і до кінця свого життя він не давав дозволу на його спорудження. Домовитися вдалося лише з його сином – через три роки після смерті дипломата. Так що якщо б не принциповість Радзинського, Рейхстаг міг би піднятися над міською площею набагато раніше.
Будівництво
Будівництво споруди тривало десять років. Воно було закінчене в 1894 році. Ну а датою заснування будівлі Рейхстагу прийнято вважати день закладання першого каменя у фундамент – 9 червня 1984 року.
На всі роботи за всі десять років було витрачено близько двадцяти чотирьох мільйонів рейхсмарок. Ці гроші не спустили даремно – будівля стала воістину унікальним: водопровід, туалетні кімнати, електрогенератор і багато іншого. Нічого з цього не було в інших будинках Німеччини, а ось в Рейхстазі це все з’явилося. Споруда, яка за планом повинно було стати символом єдності Німеччини, брав уже Вільгельм Другий – Перший до закінчення робіт не дожив. Не все пройшло гладко – так, спочатку величезний купол будівлі присвячувався новому кайзеру, але Вільгельму не сподобалася така ідея, і саме тому присвятили його парламенту. Він провів своє перше засідання в новому будинку в той же рік, як роботи були завершені.
Вже в новому столітті, під час Першої світової війни, фасад споруди обзавівся написом «Німецького народу». Це трапилося в 1916-му, а через два роки, після оголошення Веймарської республіки, Рейхстаг став центром правління.
Пожежа
«Золоті роки» Рейхстагу тривали аж до 1933-го, коли в кінці лютого в ньому стався підпал. Достеменно невідомо, хто став тому причиною, проте звинувачення було висунуто проти комуністів. Справа в тому, що як раз в той період комуністи зазнали поразки, тим не менш давали привід націонал-соціалістам боятися їх. Пожежа в будівлі Рейхстагу, знищив пленарний зал і прилеглі приміщення, подарував Гітлеру з товаришами можливість публічно звинуватити в ньому своїх суперників і таким чином розправитися з ними. Кілька людей були заарештовані, в тому числі якийсь Марінус ван дер [Люббе]. Саме він, на думку суддів, ухитрився підпалити будівлю Рейхстагу відразу в п’ятдесяти місцях – стільки вогнищ загоряння виявилося після огляду споруди. Практично відразу після арешту ван дер [Люббе], який зізнався в злому намірі, був страчений, а Гітлер отримав всенародну любов, будучи оголошеним спасителем і визволителем Німеччини. Примітний той факт, що пожежа в Рейхстазі, повалення звинувачених у ньому комуністів, страта [Люббе] і звеличення Гітлера сталося напередодні парламентських виборів – їх дата була призначена на 5 березня.
Рейхстаг перестав мати якесь політичне значення, а засідання держоргану проходили в іншому будинку. Сталося це навіть незважаючи на те, що більша частина приміщень Рейхстагу не постраждала в пожежі. Кілька років (починаючи з 1935 року) у спорудженні проводили різноманітні виставки, а з 1939 року його використовували виключно у військових цілях.
Друга світова війна
Під час великої війни будівля Рейхстагу в Німеччині відігравало роль бази військово-повітряних сил і бомбосховища одночасно. Крім того, працював у ньому й шпиталь, і пологовий будинок. В сорок першому році кутові вежі зробили зенітними, вікна замурували. Для радянських солдатів знищення Рейхстагу було чи не головною метою – це прирівнювалося до перемоги над фашистами, оскільки Рейхстаг сприймався як основний символ Німеччини. Досягти бажаного вдалося, як усім відомо, у квітні 1945 року – тридцятого числа вдень над ним зійшов перший червоний прапор, а вночі – ще два. Прапором Перемоги є четвертий з них, взмывший в небо вранці наступного дня.
Радянські солдати у Рейхстагу
Діставшись до Рейхстагу і поставивши там радянський прапор, солдати нашої армії не могли піти просто так. Необхідно було залишити свідоцтво їх перебування, їх торжества – так на стінах будівлі Рейхстагу з’явилися численні написи, доводять тріумф російських хлопців. Деякі з них відображали щастя, яке охопило солдатів, деякі фіксували їх імена та звання, а які носили досить непристойний характер. Довгий час усі написи залишалися недоторканними, поки в середині дев’яностих нецензурні не були видалені – відбулася так звана реставрація «радянських графіті». На початку нинішнього століття всерйоз обговорювалося питання про ліквідацію написів. Німці воліли б не бачити цього свідоцтва їх приниження і ганьби, однак для росіян вони – священні автографи предків, а тому живуть на своєрідною Стіні пам’яті в Рейхстазі досі, захищені спеціальним розчином від бажаючих їх стерти. Знаходяться ці написи практично все в тих приміщеннях, куди можуть потрапити туристи, відповідно, доступні до перегляду.
Після війни
Перші роки після війни будівля Рейхстагу перебувало в розгромленому стані. Напівзруйноване, воно знаходилося практично в забутті на території Західного Берліна. Ніхто не звертав уваги на колишній символ країни до тих пір, поки не виникла загроза обвалення – це сталося в п’ятдесят четвертому році. Тоді те, що залишилося від купола, підірвали, щоб уникнути можливої трагедії. Тоді ж було прийнято рішення про реставрацію будівлі і його ремонті, однак не вдалося зійтися в думці щодо того, що під пристосувати споруду. Роботи по відновленню будівлі в кінцевому рахунку провели лише майже через двадцять років. Відреставрували пленарний зал, розібрали купол, видалили велику частину старовинних різьблених прикрас.
Зрозуміло, Рейхстаг більше не був місцем засідань парламенту. Він став історичним інститутом і залишався ним аж до чергової своєї реконструкції, що пройшла в дев’яності роки.
Дев’яності роки
Довгоочікуване возз’єднання Німеччини відбулося в 1990-му, а всього лише через півроку, влітку 1991-го, бундестаг з Бонна перебрався до Берліна – в будівлю Рейхстагу. Постало питання про нову реконструкції споруди, яку доручили відомому британському архітектору за прізвищем Фостер. Цей чоловік мав вагу в світовій архітектурі – саме йому належали проекти аеропорту в Пекіні, мосту Міленіум у Лондоні та багато інших.
Колишній купол Рейхстагу був зруйнований, і Фостер спочатку не планував створювати новий, розраховуючи обійтися плоским дахом. Однак Рейхстаг не був би Рейхстагом без купола, і в кінцевому рахунку будівля його отримала – скляний, сорок метрів в діаметрі і двадцять три з половиною – у висоту, з оглядовим майданчиком, куди можуть зайти всі бажаючі. За свій проект, що дозволив одночасно і зберегти історичний вигляд споруди, і привнести сучасні елементи, Фостер пізніше удостоївся різних нагород.
Архітектор
Історія з пошуком архітектора будівлі Рейхстагу також досить цікава. Оскільки рішення про зведення символу об’єднаної Німеччини було прийнято ще на початку сімдесятих років дев’ятнадцятого століття, то і конкурс на право будувати його був проведений тоді ж. Адже ніхто не припускав, що дипломат Радзинський закомизиться і час буде втрачено.
Конкурс тоді виграв якийсь російський архітектор, який переїхав жити до Німеччини. Його звали Бонштедт, проте до отримання дозволу на будівництво Рейхстагу він так і не дожив. Саме тому у вісімдесят другому році конкурс був проведений повторно. Цього разу переможцем став німець Пауль Валлот, який зрештою і спроектував будівлю, орієнтуючись на стиль італійської епохи Відродження (до речі, у конкурсних перегонах Валлот обійшов сто вісімдесят вісім конкурентів).
Рейхстаг має саме такий вигляд, оскільки Німеччина, на думку архітектора, – країна сили, могутності і сили. Чотири кутові башти на будівлі позначають чотири німецьких королівства, об’єднані в єдине ціле.
Зовнішній вигляд
Заслуговує окремого опису будівля Рейхстагу в наші дні. Про те, як виглядає нині купол, вже говорилося. Однак додатково варто згадати, що на дах споруди можна потрапити за допомогою двох великих ліфтів, а з оглядового майданчика відкривається унікальний вид на саме місто, так і на зал засідань.
Про нього слід сказати окремо, але в безпосередньому зв’язку з куполом Рейхстагу – адже саме через нього в зал засідань проникає світло. До речі, на даху будівлі знаходяться сонячні батареї.
Зовнішній вигляд фасаду нагадує стиль Стародавнього Риму – з колонадою при вході, з портиком і барельєфами. На вежах Рейхстагу розташовані шістнадцять фігур-алегорій, які зображують різноманітні явища суспільного життя – мистецтво, фермерство, армію і так далі.
У самій споруді всі розділене за рівнями, кожному з яких відповідає свій окремий колір. Так, на першому поверсі та в цоколі знаходяться приміщення для секретаріату, зал засідань розташований на другому рівні, над ним поміщений рівень для відвідувачів. Далі – президія, фракція і, нарешті, дах з куполом.
Туристи і Рейхстаг
В даний час будівля Рейхстагу доступно до відвідування туристами – звичайно, не поодинці, а організованими групами. Екскурсії у спорудження, що було символом Німеччини, проводяться щодня з восьмої ранку до дванадцятої ночі. На неї потрібно заздалегідь записатися на офіційному сайті, бажано мінімум за два дні. Комусь це незручно, але іншого шляху потрапити до Рейхстагу немає. У розраду можна зазначити, що вхід в будівлю безкоштовний.
І зараз будівля Рейхстагу вважається найбільш величним не тільки в Берліні, але і у всій Німеччині, будучи при цьому не просто красивим архітектурним спорудою, але і чудовим пам’ятником історичних подій. І якщо є можливість побачити його на власні очі, то не варто її упускати.
