Олександр Грін володів дивовижною здатністю відтворювати в своїй уяві місце дії роману з незвичайними подробицями. Його описи пейзажів, міст і країн поєднують в собі картографічну точність і яскраву, живу образність. Тому навіть таверни, будинки й кораблі в творах Гріна володіють своєю душею, своїм неповторним характером. І за кількістю згадувань у книгах можна сказати, що Зурбаган – це одне з головних місць світу гріновських мрій.
Гринландия
Люди, котрі читали інші твори Гріна, крім найбільш відомої повісті “Червоні вітрила” і романів “Бегуая по хвилях” і “Блискучий світ”, помічали, що історії у всіх книгах, хоч вони і не пов’язані між собою безпосередньо або сюжетом, тим не менш відбуваються в одному вигаданому світі. З роману в роман, з оповідання в оповідання повторюються назви річок, островів і мисів, створюючи відчуття єдиної казкової реальності. Модне слово “фентезі” до Гринладии застосувати навряд чи вдасться: у книгах нарівні з вигаданими існують і справжні топоніми: Китай, Індія, Нова Гвінея. Однак, незважаючи на незвичайний сплав реальності й вигадки, світ творів Гріна не має нічого спільного з нашим. Гринландия – це окремий всесвіт, зі своїми унікальними життєвими законами і принципами.
