Що вивчає педагогіка? Основні напрямки, цілі і завдання педагогіки

Загрузка...

Є така наука – педагогіка, але чим вона займається, зрозуміло не кожному. Загальне уявлення можна винести вже з найменування – мабуть, це якось пов’язано з мистецтвом викладання. Але в чому суть явища? Кого цьому вчать? Що вивчає педагогіка предметно? Спробуємо розібратися в цій досить цікавою галузі науки, певною мірою визначає майбутнє нашого суспільства.

Загальна інформація

Сама суть науки передбачає наявність об’єкта, який досліджують займається цією областю професіонали. Об’єктом виступає певний елемент соціуму, ідеал, матеріальний, дійсний предмет, що зацікавив людини. Якщо фізика займається фундаментальними законами, а інформатика – особливостями розподілу інформації, що вивчає педагогіка?

Ця наука присвячена відносинам між формують соціум суб’єктами. У фокусі уваги – взаємодія, що дозволяє розвинути учасника товариства, удосконалити його з різних точок зору. Завдання, яке стоїть перед ученими, які займаються педагогікою, а також працівниками, задіяними в цій області – проаналізувати особливості удосконалення окремої людини, застосувавши для цього наявні в розпорядженні сучасного вченого дані про соціальному досвіді. Педагогіка – наука, яка дозволяє зробити реальним, ефективним, продуктивним виробництво в самих різних областях і сферах, не тільки матеріальних, але й духовних. Обумовлено це тим, що соціальні відносини будуються навколо самого головного суб’єкта – людини, а значить, його якісна зміна на краще впливає на самі суспільні взаємодії.

Що в імені тобі моєму?

Про те, що вивчає педагогіка, первинні висновки можна зробити вже з найменування дисципліни. Воно утворено від грецьких слів:

  • пейда – дитина;
  • гогос – ведення.

Дослівний переклад слова звучав би як «майстерність ведення дітей».

Ідея педагогіки в забезпеченні специфічних відносин всередині соціуму, завдяки чому людина може розвиватися фізично, морально, розумово, морально – словом, у всіх областях і сферах. Робочий процес у рамках такої дисципліни передбачає взаємодію вчителя, учня. Педагог – людина, яка здатна застосовувати положення інституту педагогіки в реальному житті, в робочій практиці, взаємодіючи з дитиною і навчаючи його, щоб у маленької людини з’явилося уявлення про можливості просування по життю, оптимальних шляхів розвитку і досягнення бажаного.

Педагогіка: актуальність теми

З наведеного вище зрозуміло, що вивчає педагогіка, і можна відразу усвідомити, наскільки важлива ця наука для соціуму. Вона з’явилася разом з нашим суспільством, разом з людиною розумною, і в цей день являє собою досить складну систему взаємного впливу. Досить тісні зв’язки спостерігаються з іншими соціальними дисциплінами. Традиційно буквально рука об руку йдуть психологія і педагогіка. В той же час певні співвідношення спостерігаються і з іншими аспектами взаємодії між людьми.

У колишні часи не було такого чіткого поділу: педагогіка, психологія, соціологія. Тим більше не існувало поділу всередині педагогічної дисципліни на окремі напрями – робота з різними групами, розділеними на основі вікової приналежності чи інших специфічних факторів. З часом педагогіка як наука стала складніше і об’ємніше. Активність людини спровокувала необхідність опрацювання принципово нового підходу до розуміння і застосування педагогічних інструментів. В наш час педагогіка – це досить чітко спеціалізована наукова дисципліна, а разом з тим – професія, навчання якої потребує чималих зусиль і часу.

Освіта і наука

Основи педагогіки викладають всім фахівцям, які планують кар’єру в галузі виховання, освіти. Ступінь занурення в науку залежить від конкретної спеціалізації. При цьому спочатку люди не можуть зрозуміти різницю між педагогікою і освітою. В деякій мірі тут на допомогу приходить грецьку мову, розшифровка термінів, які прийшли з нього і використовуваних у науковому середовищі.

Освіту спочатку в грецькій позначалося словом «пайдейа», але застосовувалося це до досить специфічним процесів: становлення особистості, формування, створення сутності, дорослішання. У відповідності з постулатами грецьких філософів, процес мав відбуватися з урахуванням внутрішньої сутності, її особливостей. Тобто мова йде не про просте накопичення знань, а застосування їх задля вдосконалення себе як елемента суспільства. Особливо цінні для розуміння суті, основ педагогіки дійшли до нас вислови Фалеса, який говорив про подібність процесу з вирощуванням кращого винограду.

Дивіться також:  Що таке доповнена реальність?

Багато в чому подібним значенням має латинський термін «культура», в оригіналі також означав вигодовування, культивування, відповідне природі людини, що враховує інтереси особистості і суспільне благо. Сучасний підхід до методології в рамках педагогіки пропонує розглядати ці терміни як близькі один одному.

Предмет науки

Таким терміном позначають таку сферу нашого світу (реальну, матеріальну, духовну, ідеальну), яка має логічні зв’язки, була розглянута вченими, що призвело до формулювання конкретного результату: що являє собою об’єкт досліджень. Неможливо в роздумах повністю охопити складність об’єкта, який розглядає вчений, як би не був високий його рівень, багато що залежить від суб’єкта досліджень і потрапив у поле зору елемента. Як видно з історії педагогіки, окремі особистості і їх позиція щодо розумних підходів зробили істотний вплив на сприйняття предмета дисципліни та особливостей взаємодії з ним.

Якщо в минулі часи наука була набором відносно простих постулатів, то розгляд цієї теми громадськими діячами призвело до накопичення корисної інформації і розгалуження системи підходів до питання. Історія педагогіки починається з давньогрецьких філософів, які лише розмірковували на тему процесів становлення особистості, але згодом з цієї бази сформувалася повноцінна галузь, деякий час включена в інші дисципліни (історію, філософію), але відносно недавно отримала абсолютну самостійність. В наші дні предметом виступають роздуми, пов’язані з реальністю в галузі освіти, методиками, які дозволили б удосконалити цю галузь.

Загрузка...

Суть напрямки

Педагогіка – загальна наука, що дає можливість розглянути особливості освітніх процесів, формування особистості, а також визначити практичні шляхи, що дозволяють зробити освітній, виховний процес більш ефективним, результативним. Теорія і практика у рамках педагогіки тісно пов’язані, потрібно не тільки вміти пояснювати і описувати досліджуваний предмет, але і застосовувати його на практиці, розробляючи методики вдосконалення. Фахівці, що займаються методологією дисципліни, говорять про «вічні проблеми», вирішення яких могло б стати важливим проривом для науки в цілому.

Найперша проблема загальної педагогіки – виявлення конкретних цілей. Хоча з першого погляду здається, що тут не може бути нічого складного, особливість питання зумовлена різницею між епохами: кожна нова вимагає від людини зовсім іншого, ніж колишня, держава, народності пред’являють до індивідуумів вимоги, яким доводиться слідувати, але в момент отримання цими індивідуумами освіти часто навіть неможливо передбачити, що буде потрібно від людей в недалекому майбутньому. Навпаки, те, що було освоєно, може виявитися непридатним на практиці після всього кількох років. Крім того, так і не вдалося і донині сформулювати задовільного повноцінної відповіді на запитання, з якою метою людини виховують, які ідеали цим досягаються. Без чіткого визначення мети неможливо говорити про ефективність, в той же час досяжність визначається реальністю сформульованої задачі, її відповідністю можливостям людей, що займаються втіленням на практиці, «на місцях».

Крок за кроком

Сучасні проблеми педагогіки багато в чому пов’язані зі складністю визначення людських меж. Необхідність виявлення цієї особливості була озвучена кращими методологами педагогіки ще в позаминулому столітті, але точних формулювань не вдалося знайти і донині.

Вдалося розробити, незважаючи на відсутність безперечною інформації, кілька загальноприйнятих підходів. У педагогіці вони знайшли досить широке застосування, але не тільки. Ідеї, втілюваний в практичному застосуванні теоретичних постулатів дисципліни, зобов’язують аналізувати кожного учня: психіку, душу, внутрішній світ. Це робить педагогіку близькою психології і створює між дисциплінами тісну взаємодію. Ідеальний варіант – це реалізації постулатів педагогіки з застосуванням підходів психології в якості фундаменту для роботи з аудиторією. Правда, потрібно враховувати динамічність людської природи, здатність змінюватися, підлаштовуючись під зовнішні фактори. Це сильно ускладнює завдання педагогів, так як об’єкт взаємодії ніколи не збігається з попереднім повністю, вимагає розробки унікального методу впливу.

Дивіться також:  Де живе білка в природі?

Один стовбур дає безліч гілок

Як і будь-яка інша важлива для людського співтовариства наука, педагогіка, спочатку досить вузька, обмежена, згодом активно розвивалася, всередині напрямки виділялися більш спеціалізовані області, кожна з яких отримала своє найменування. В якості самостійної науки педагогіка, як вважається, з’явилася в Новий час, в сімнадцятому столітті. Основні постулати професійної педагогіки базуються на висловлюваннях Коменського, написав виключно значимий праця «Велика дидактика». Саме цей чеський автор зміг сформулювати, яка особливість освітньої діяльності, в чому полягає пов’язана з нею людська суспільна активність. Коменський розглядав категорії освіти, виховання, на базі чого зробив перші спроби систематизувати цю науку, структурувати наявний обсяг інформації. Саме він і вибрав найменування області.

Розвиток і доповнення постулатів, які створили основу педагогіки, дозволило розділити направлення на кілька наук, що спеціалізуються на особливих питаннях, завдання. Можна називати їх гілками знань у цій сфері. Для сучасного методолога педагогіка представляється складною комплексною наукою, що включає в себе безліч дисциплін, що досліджують досить сильно відрізняються предмети, об’єкти. В той же час є поділ на дві великі категорії, для кожної з яких характерні свої методики аналізу.

Базові галузі

Першою гідна згадки історія педагогіки. Вона займається тим, як теорія, практика освіти розвивалися, змінювалися разом з людством. В якості базової дидактичної одиниці – життя, творчість відомих мислителів, які займалися освітою, вихованням, культурою. Аналізуються ідеї, що збереглися в працях постулатах.

Педагогічна теорія, загальна педагогіка розглядають понятійні складові освітнього, виховного процесу. Тут досліджують різноманітні технології, зокрема комп’ютерні, управлінські системи, що дозволяють зробити освітній процес більш якісним, результативним. Особливу увагу приділяють комп’ютерним методологій і підходів.

Спеціальні галузі

Є займається дітьми педагогіка (дошкільна, шкільна), є напрямок, розраховане на роботу з дорослими – андрогогика. Специфічними особливостями володіє дефектологія. Це така спеціальна педагогіка, яка дозволяє знаходити і вдосконалювати способи навчання особливих людей, відмінних від основної маси будовою психіки або фізіологічними аспектами.

Не менш цікава область – освітній менеджмент. Ця спеціальна педагогіка розглядає економічні, управлінські аспекти освітнього процесу і надання послуг у цій сфері, шукає шляхи вдосконалення, дотримання загальноприйнятих на міждержавному рівні стандартів. Область відносно молода, сформувалася нещодавно. Проблематика, яку розкриває така педагогіка, пов’язана з питаннями атестаційних комісій, акредитацій, коректного побудови рейтингів освітніх установ. Завдання методологів – розробити вимоги, на підставі яких можна оцінювати діючі установи.

Приватні питання

Це напрям педагогіки займається конкретними дисциплінами. Розробляють методологічні підходи, що розглядають організаційні проблеми, опрацьовують зміст. Приватна педагогіка може займатися найрізноманітнішими напрямками – фізикою, хімією. Висновки, відомості, отримані в рамках конкретних робіт, присвячених суворо обмеженому числу питань, узагальнюються для отримання загальних теоретичних основ педагогіки як комплексної науки.

Висока важливість всіх зазначених напрямів, будь то дошкільна педагогіка або дисципліна, що розглядає освіту літніх людей. Діяльність, що дозволяє навчати інших людей, вдосконалювати їх незалежно від віку, соціального статусу, для нашого суспільства важлива і значуща. В рівній мірі актуальна соціальна, наукова педагогіка, загальна теоретична, історична, базова прикладна. Взаємодія галузей забезпечує можливості ефективного розвитку педагогіки в цілому, а через це – всього соціуму як єдиного об’єкта.

Тісні взаємозв’язки

Відмітна особливість педагогіки – взаємодія з широким спектром наукових дисциплін самого різного характеру, спрямованості. Зв’язку реалізовані через взаємодію приватних методик. Фактично педагогіка представлена у будь-якій сучасній науці, що формує взаємний вплив. У той же час, як визнають фахівці, відкрити думка – це одне, навчити інших того, що зрозуміло для себе – зовсім інше завдання. Хороший приклад, відомий в соціальній педагогіці – Кант, чиї роботи в наш час вважаються виключно значущими, але багато в чому ця заслуга належить послідовникам мислителя, зумів популяризувати його творіння, так як сам автор хоч і створив важливі тексти, але виклад їх було надто незрозумілим для широкого кола читачів.

Дивіться також:  Значення імені Адель: походження, доля, таємниця імені

Важливість сучасного коректного підходу до подачі інформації реалізована через застосування норм, принципів педагогіки. В загальному випадку вважається, що це підвищує імідж науки, але є і зворотній зв’язок – сама педагогіка стає більш значущою, взаємодіючи з різними дисциплінами.

Це важливо!

Один з виключно значущих в даний час розділів даної науки – корекційна педагогіка. Вона опікується людьми з особливими потребами, тобто тими, у кого спостерігаються відхилення у фізичному або психічному аспекті. Найсучасніші наукові підходи до освітнього процесу вимагають застосування гігієнічних, фізіологічних, санітарних правил, що забезпечують повноцінне фізичне, моральне, інтелектуальне розвиток. Корекційна педагогіка розглядає досить складну тему, адже подати знання того, чий образ мислення, сприйняття світу сильно відрізняється від властивого вчитель, непросто. У той же час складність і специфічність цього напряму зайвий раз доводять його значимість для людського соціуму.

Якщо педагогічний підхід стосовно до конкретної групи учнів не буде враховувати особливості цієї спільноти, є ймовірність не тільки відсутності користі, але і наявності шкоди для людей. Ці аспекти також розглядає соціальна педагогіка, ефективне застосування постулатів якої допомагає через освітню систему інтегрувати в людське співтовариство тих, хто відрізняється від загальної маси деякими досить вираженими особливостями.

Новітні підходи та можливості

Інформаційні технології відкривають унікальні можливості перед сучасною педагогікою. Застосування таких методів дає більше практичних можливостей і допомагає удосконалити теоретичний аспект. Корисні відомості надходять через інформатику. Терміном прийнято позначати дисципліну, що займається будовою інформації, властивих їй закономірностей, властивостей, а також процедурам роботи з даними – збереження, транспортування, обробка, розподіл і акумулювання, розвиток. Інформатика розробляє методи взаємодії з відомостями, пов’язаними з самими різними аспектами соціального життя, не буде винятком і педагогіка.

Інформатика вимагає застосування спеціальної техніки, комп’ютерів, оснащених програмними комплексами. Дані, що беруть участь в робочому процесі, кодуються, що дозволяє зберігати максимальні обсяги при мінімальних витратах простору, часу на пошуки. Завдяки впровадженню комп’ютерних технологій стало набагато простіше вести інформаційну базу для забезпечення процесу виховання, навчання. Найбільш потужні засоби використовуються для розширення дидактичних засобів і допомагають сформувати нові управлінські інструменти, що застосовуються до освітнього процесу.

Соціальний статус дисципліни

Теоретичні, практичні аспекти педагогіки важливі для людського співтовариства планетарного рівня, але не менш значимі і на рівні країни або окремої особистості. Значимість навчання не раз наголошувалося у висловлюваннях найбільш відомих і авторитетних філософів, мислителів з давніх часів. Зокрема, Аристотель стверджував, що неосвіченому всякий господар, суддя, крім нього самого, утворений ж виступає в цій ролі стосовно не тільки до інших, але і себе. Якщо держава, співтовариство не створюють культуру, не бережуть створене, не вдаються до освіти для формування безперервного зв’язку поколінь, досить швидко ці групи згасають. Освіта перетворюється на сполучну ланцюжок, стрижень, через який можлива взаємодія минулого і майбутнього, старого і нового.

З проведених нещодавно соціологічних досліджень видно, що в даний час багато людей оцінюють потребу отримання хорошої освіти вища, ніж багато інших. На думку широкого кола читачів, можливість отримання освіти більш значима, ніж потреба у власності, охорони здоров’я або можливості трудитися. Фахівці кажуть, що рівень розвитку педагогіки визначає долі націй, країн. Педагогіка дійсно значуща, недооцінка її не просто неприпустима, але злочинна з боку відповідальних за національність, певний соціум, групу. Важливо пам’ятати і про вплив педагогіки на розвиток інших наук, у тому числі базових, фундаментальних, прикладних.