Зовнішня політика Хрущова: плюси і мінуси, напрями, підсумки

Підсумки зовнішньої політики Хрущова

Підсумок дій Микити Сергійовича на зовнішньополітичній арені — відносна стабілізація і зниження політичної напруженості. Радянська політика змінилася у бік лібералізації, але серед основних принципів залишилося непримиренне протиборство з капіталізмом. Останнє призвело до тяжких зовнішньополітичним криз і конфліктів на міжнародній арені.

Основні плюси і мінуси зовнішньої політики Хрущова перераховані далі. Позитивні моменти:

  • укладення договору про заборону випробувань зброї масового ураження;
  • відносна лібералізація і зниження напруженості;
  • встановлення зовнішньополітичних відносин з деякими розвиненими державами;
  • розвиток нових форм співробітництва з соціалістичними країнами;
  • попередження війни між країнами з різними політичними системами.

Наріжним мінусом зовнішньої політики Хрущова можна назвати непослідовність зовнішньополітичної лінії Радянського Союзу. Політичний лідер проводив принцип мирного співіснування соціалістичних і капіталістичних держав, боровся за роззброєння і створення системи безпеки в Європі, але це не завадило статися Карибській кризі та придушення повстання в Угорщині з допомогою армії СРСР.