Зовнішньополітичні стосунки СРСР у той час, коли країною керував Микита Сергійович Хрущов, визначалися, по-перше, ситуацією на міжнародній арені, тобто холодною війною, по-друге, особистістю першого секретаря, який відрізняться запальним і нестриманим характером. На політику щодо Китаю і країн Східної Європи значною мірою вплинули внутрішні події, наприклад, доповідь Микити Сергійовича про викриття культу Сталіна. Іншим аспектом зовнішньої політики Хрущова була допомога державам третього світу. Давайте довідаємося про це детальніше.
Напрямки зовнішньої політики СРСР за Хрущова
Серед напрямків політики Микити Сергійовича Хрущова на міжнародній арені можна виділити:
- відносини з капіталістичними країнами;
- відносини з Китаєм і країнами соцтабору;
- відносини з країнами третього світу.
На дії Радянського Союзу на міжнародній арені надавала значний вплив холодна війна — глобальна ідеологічна конфронтація між СРСР і США. Примикали до протистояння і союзники: країни соціалістичного табору з одного боку і капіталістичні держави з іншого. Зусилля противників прямували на домінування в політичній сфері, а логіка вимагала від обох сторін участі в конфліктах і втручання в події в будь-якій частині світу.
Велику роль у зовнішній політиці Хрущова відіграли події, які відбувалися в державі з 1953 по 1964 рік. На взаємовідносини з іншими країнами вплинули реабілітація репресованих і боротьба з культом особи Сталіна.
При першому секретаря Микити Сергійовича Хрущова більшу частину часу главою Міністерства закордонних справ Андрій Андрійович Громико. Радянський дипломат обіймав цю посаду довго — з 1957 по 1985 рік, тобто протягом 28 років. Девізом всієї його діяльності на цій ниві була фраза: «Краще 10 років переговорів, ніж один день війни». На рахунку Андрія Андрійовича – врегулювання Карибської кризи та переговори з президентом США Дж. Кеннеді.
