Дихання
У плазунів відсутня шкірне дихання (за винятком морських змій і м’якотілих черепах), оскільки поверхня тіла вкрита лусочками. Внаслідок цього органи дихання представлені тільки добре розвинутими легенями. Це досить об’ємні мішки з великою кількістю дрібних перегородок на внутрішніх стінках. Їх складна мережа сприяє збільшенню площі газообміну. Кисень, потрапляючи в легені, попередньо проходить через довгу трахею, яка ділиться на два бронха.
Завдяки особливостям внутрішньої будови плазунів механізм їх дихання відрізняється від земноводних. Повітря втягується і виштовхується назад допомогою розширення і звуження грудної клітки, чий рух обумовлено міжреберної мускулатурою. В залежності від температури зовнішнього середовища частота вентиляції легенів буде змінюватися.
Органи кровообігу
Особливості внутрішньої будови класу плазунів такі, що для нього характерна ускладнена система кровообігу. Серце трикамерне, але в його шлуночку знизу спостерігається зачаток перегородки (у крокодилів вона сформована). Як наслідок, поділ венозної і артеріальної крові посилюється. У правий атріум (передсердя) поставляється венозна кров від усіх органів, у ліве атріум – артеріальна кров з органів дихання. Потім звідти вона, відповідно, надходить в праву та ліву частини шлуночка. Присутність в ньому неповної перегородки перешкоджає сильному змішання крові.
Від верхньої частини шлуночка відходить легенева артерія, права і ліва дуги аорти. У відповідності зі своїм становищем щодо шлуночка вони заповнюються і несуть кров по організму: венозну в легені, змішану – до органів тіла і артеріальну кров – переважно на голові. Таким чином, у плазунів тварин в основному наявна змішана кров, але вона значно збагачена киснем, що сприяє більш інтенсивному обміну речовин.
