Поема Володимира Маяковського “У весь голос” – дуже сильний і відвертий твір. Вивчати його в шкільній програмі все одно, що читати “Архіпелаг Гулаг” А. Солженіцина в 5 класі. Щоб зрозуміти настільки глибокий твір, треба мати за плечима хоча б два-три десятки років. Сам поет не дожив і до сорока, однак його сприйняття життя в рази масштабніше і повніше, ніж у середньостатистичної людини.
Щоб зробити аналіз “У весь голос” Маяковського необхідно зануритися в епоху, зрозуміти політичну ситуацію. Варто також враховувати художні напрямки, властиві періоду написання твору.
З чого почати аналіз поеми Маяковського “У весь голос”
Спочатку твір значилося вступом до поеми, але закінчено воно не було, а те, що дійшло до нас, оформилося в цілком закінчений вірш. За традицією при аналізі “У весь голос” Маяковського твір називають поемою.
Як людина пряма, автор починає своє творіння з звернення “Шановні товариші нащадки..”. Дуже інтелігентно, не так, враховуючи звичаї молодого поета-футуриста, який любив шокувати публіку далекими від художності виразами. Втім, і тут поет не змінить своєї традиції: “риючись у сьогоднішньому окаменевшем лайні…”. Протиставлення – самий улюблений прийом майстра, якщо він м’яко стелить на початку речення, то чекай “гарячого” слівця в кінці. У цьому весь Володимир Володимирович. За розповідями його близьких і друзів, поет був досить скромним і дуже чуйною людиною, а що стосується особистих відносин, то й зовсім – сором’язливим, романтичним і дуже вразливою.
Ключова думка поеми укладена в рядках “я сам розповім про час і про себе”. Вибираючи такий шлях, поетові залишається одне: правда і нічого крім. А якщо врахувати реалії того часу, коли була написана поема Маяковського, то крім метафор і іносказань інших засобів, щоб виразити себе і пройти цензуру у поета не було. І впорався він, дійсно гідно! Жорстко і прямолінійно звучить його вірш:
Я, асенізатор
і водовоз,
революцією
мобілізований і покликаний,
пішов на фронт
із панських садів
поезії —
баби примхливою.
Весь вірш в цілому просякнута революційним пафосом, політично “пофарбовано”. Але за зовнішньою стороною вірша можна помітити внутрішню поетичність і гру слів. Це дуже важливо враховувати при аналізі “У весь голос” Маяковського.
