Наші дні
Вірмени прекрасно пам’ятають турецький геноцид, не забувають і шанують вони і те, що допомогло їм вижити: християнську віру, єдиний мову, допомога російських одновірців, вміння підтримувати один одного. Тому вірмени так легко утворюють міцні і дружні діаспори в будь-якій країні. З цієї причини вивчення вірменської мови для них – не просто данина традиціям, а набутий колективний інстинкт, який багато разів рятував їх від зникнення як народу.
Зустрічаючись, вірмени зазвичай із задоволенням спілкуються на вірменській, навіть якщо народилися в іншій країні. Розходження в діалектах або довге життя в іншомовному середовищі не стають перешкодою. В діаспорах влаштовуються школи для вивчення національної мови та писемності. Не всі віддають туди дітей, але практично всі вірмени змалку вчать своїх дітей не кількох фразах вірменською мовою, а упевненому володінню вірменським. Нехай такі діти не можуть грамотно писати мовою своїх предків, але вони завжди зрозуміють його і зможуть спілкуватися зі своїм земляком.
