Що повинен робити покупець?
На перший погляд здається, що основна мета одержувача – просто оплатити поставлений товар і прийняти його згідно з умовами договору. Їм мається на увазі, що покупець має сплатити ту суму, яка була з самого початку обумовлена обома сторонами. Якщо замовлення вже відправлений, але витрати істотно збільшуються з-за зміни місцезнаходження продавця, то він бере на себе цю додаткове фінансове навантаження.
Порядок розрахунків сторони домовляються між собою самостійно, однак Віденська конвенція про право говорить, що покупець повинен здійснити оплату лише при отриманні замовлення або товаророзпорядчих паперів. У деяких випадках продавці вказують у контракті додатковий пункт, згідно йому, продукція та відповідна документація передається покупцеві тільки після здійснення фінансових розрахунків. При цьому одержувач має право внести гроші на рахунок реалізує боку тільки після огляду отриманого замовлення.
Міжнародна угода передбачає ряд захисних механізмів для обох сторін. Зокрема, якщо покупець не виконує власні зобов’язання, продавець має право вимагати відшкодувати збитки, а також встановити додаткові терміни для отримання обумовленої суми. Якщо ж одержувач попередив іншу сторону про затримки в надходженні платежів, остання не може скористатися правовим захистом, але має право вимагати відшкодування компенсації за прострочення.
Стаття 65 Віденської конвенції про купівлю-продажу товарів 1980 року свідчить, що договір між покупцем і продавцем повинен включати специфікацію продукції. Мова йде про форму, розміри та іншої інформації, яка характеризує товар. Зазвичай такі дані надаються замовником, але якщо він не виконав своє зобов’язання, продавець може зробити це самостійно, грунтуючись на тих вимогах покупця, які йому відомі.
