Як регламентується товарообіг?
Порушення домовленостей та їх розірвання також регламентовані Віденською конвенцією купівлі-продажу товарів. Якщо контракт був порушений і спричинив за собою серйозну шкоду для однієї із сторін, вона має право відстоювати своє право на компенсацію в судовому порядку. Винятком є випадки, коли той, з чиєї вини сталася конфліктна ситуація, ніяк не міг передбачити, що своїми вчинками завдасть великої втрати.
Розірвання контракту має обов’язково здійснюватися шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні. При цьому суд, що розглядає справу про невиконання якого-небудь зобов’язання, має право винести рішення, згідно з яким «проштрафившаяся» сторона може обійтися компенсацією і не виконувати обіцяне. Всі домовленості, внесені в офіційний контракт, повинні бути погоджені обома сторонами, в іншому випадку вони не мають ніякої юридичної сили.
В чому полягають обов’язки продавця?
Продає сторона зобов’язана не тільки реалізувати свою продукцію, але й передати покупцеві всю відповідну документацію і права власності на неї. Відповідно до Віденської конвенції купівлі-продажу товарів, продавець повинен також коректно промаркувати товар, щоб його можна було ідентифікувати на митних постах. У разі відсутності коректних ідентифікаційних знаків він зобов’язаний попередити про це покупця.
Якщо контракт передбачає, що перевезенням і доставкою куплених продуктів або послуг повинен займатися продавець, на нього лягає додаткова відповідальність. Мова йде про необхідність підписання угод про транспортування, а також взаємодії з митними службами та підготовку всієї необхідної документації. Якщо реалізує сторона не страхує власну продукцію, то це має право зробити покупець, грунтуючись на даних, отриманих від продавця.
Сторона, що займається продажем товарів, несе серйозну відповідальність за всі помилки і недоліки, які можуть бути виявлені покупцем при перевірці. У Віденській конвенції про купівлю-продажу 1980 року продукт визнається не відповідним торгової угоди, якщо не володіє заявленими якостями, непридатний для свого звичного використання, а також неправильно упакований. Якщо покупець хоче зробити повернення грошових коштів, він повинен письмово повідомити про це іншу сторону як можна швидше. Максимальний термін подачі претензії – два роки з моменту поставки товару.
У деяких випадках претензії виникають з-за зайвої кількості поставленої продукції, покупці в цьому випадку мають право відмовитися від прийняття того, що не входило в початковий список замовлених товарів. Сторона, яка купує продукт або послугу, має право розірвати контракт у разі невиконання продавцем власних зобов’язань. Втім, всі учасники торгового процесу намагаються дійти консенсусу, щоб отримати прибуток. Продавці усувають всі невідповідності за власний рахунок і в деяких випадках навіть надають додаткову знижку.
