Що таке самореалізація людини?

Що таке самореалізація? Якщо виражатися простою мовою, то це процес усвідомлення власного таланту, здібностей і задатків з подальшим їх втіленням у якому-небудь виді діяльності. Або ж реалізація індивідуального потенціалу в життя. А взагалі, це потреба, яка є у кожного з нас.

Важливість самореалізації

Вона незаперечна. Але чому? Більшість з нас твердо впевнені в тому, що дуже важливо знайти себе в цьому житті, реалізувати свої таланти і можливості, розкрити потенціал. Однак коли постає питання «чому?», не у всіх виходить обґрунтувати. Так от, причин безліч, але основні можна сформулювати так:

  • Поступовий розвиток самореалізації – це можливість пізнати себе, виявити як позитивні, так і негативні якості.
  • Самореалізація – це шлях до знаходження свого власного сенсу життя.
  • Також це спосіб, за допомогою якого можна знайти ту сферу діяльності, в якій себе і свої можливості вдасться виявити найбільш повно. І, найголовніше, це буде приносити задоволення.
  • Реалізувавши себе в якій-небудь сфері і почавши використовувати свої здібності і таланти, людина відчуває себе краще. Він відчуває, що робить щось корисне, і в нього це добре виходить. Це почуття власної значущості, і воно служить нагадуванням про те, що він проживає життя не даремно, а зі змістом.

Виходить, що таке самореалізація? Це життєва необхідність. Спосіб усвідомити своє місце в житті і суспільстві, ефективно використовувати власні задатки, проявити себе в цьому світі, щоб випробувати задоволення від дійсності. Це метод індивідуального росту та самовдосконалення. І навіть не потрібно говорити про те, наскільки цінне відчуття, що виникає, коли людина розуміє, що сьогодні він знову краще, ніж учора.

Правильний вибір професійної сфери

Кожному з нас у житті доводиться чимось займатися. Як мінімум тому, що гроші на існування потрібні всім.

І на роботу більшість людей витрачає в середньому половину свого життя. Тому важливість професійної самореалізації очевидна. Роботі люди віддають практично весь свій час, сили і потенціал. Так що треба вибирати сферу, яка відповідає таким критеріям:

  • Діяльність повинна подобатися, бути цікавою і приносити задоволення. Слова, можливо, заяложені, але кожному варто задуматися, коли він стоїть перед вибором: чи готовий він 40 років з дня в день витрачати по 8-10 годин на нудне, неприємне і рутинна справа?
  • Діяльність повинна бути перспективною. Хоча б в індивідуальному плані, безпосередньо для людини. Кажуть, що багатим або успішним можна стати, займаючись будь-якою справою, якщо «горіти» їм.
  • Діяльність повинна бути такою, щоб людина, займаючись нею, не деградував і не стояв на місці, а розвивав у її рамках свого мислення і здібності, удосконалював здібності та вміння.
  • Робота повинна бути по плечу. В ідеалі – не забирати всі сили, залишати час і ресурси. А якщо людина і буде віддаватися їй повністю, то це повинно бути в задоволення і приносити задоволення.

Кар’єрний ріст

Якщо задуматися, то дане поняття безпосередньо пов’язано з професійною самореалізацією. Що таке кар’єрний ріст? Це просування людини по службі, яке передбачає:

  • Досягнення більш високого посадового статусу.
  • Збільшення зарплати.
  • Отримання більш цікавих, змістовних і адекватних по відношенню до професійним навичкам завдань.
  • Розвиток здібностей.
  • Особистісний ріст і задоволення від самореалізації.

Тут все просто. Коли людину підвищують у посаді, він розуміє, що чогось вартий. Усвідомлює, що здійснювана ним діяльність цінується і приносить користь. І це не тільки приносить задоволення, а ще й мотивує на подальше самовдосконалення і більш активний працю.

Особистісний ріст

Розповідаючи про те, що таке самореалізація, потрібно відзначити і це поняття. Воно передбачає процес особистісного становлення і вдосконалення людини. Вважається, що зростання відбувається, коли:

  • У людини розширюється коло інтересів. Чим більше захоплень, тим насиченішим наповнення життя. Це своєрідні стимули.
  • Людина відчуває свою внутрішню свободу, відчуває себе незалежним і є таким.
  • Індивід постійно перебуває в стабільному стані внутрішньої гармонії.
  • Людина удосконалює своє вміння аналізувати (відрізняти одне від іншого) і синтезувати (бачити зв’язки явищ і подій).
  • Він починає розуміти і приймати людей такими, якими вони є, освоює уміння прощати. У тому числі проявляє все перераховане по відношенню до себе. Яке відношення це має до самореалізації? Пряме. Нерідко люди, задивляючись на інших успішних особистостей, заздрісно думають: «Ех, мені б такі здібності і можливості, як у них». А не потрібно на цьому загострювати увагу. Кожен з нас такий, який він є. І потрібно орієнтуватися лише на себе і на свої власні можливості і таланти.

З урахуванням усього перерахованого, людина впевнено йде по шляху самореалізації особистості. У нього немає внутрішніх вагань, сумнівів і необгрунтованих страхів. Він не звинувачує ні в чому інших людей, воліє дія словами. І робить все в ім’я власного прогресу.

Головне питання: ким я хочу стати?

Відповідь на нього – це і є перший крок до самореалізації особистості. Все залежить від наших бажань. Тому в першу чергу людина повинна вирішити, ким він хоче бачити себе надалі. І не підходять абстрактні відповіді на кшталт «успішним і багатим», «щасливим і безтурботним». Це характеристика підсумкового образу.

Мова йде про тому самому випадку, коли потрібно починати з кінця. Тобто визначити підсумковий результат і, орієнтуючись на нього, підбирати відповідні шляхи досягнення. Кажучи іншими словами, людина починає виробляти і планувати свою життєву стратегію, загальну спрямованість.

Про стратегії

Щоб було простіше, можна розділити її на три складові:

  • Стратегія життєвого благополуччя. Спрямована на досягнення сприятливих умов для життя.
  • Стратегія успішності. Полягає в прагненні до підкорення вершин або професійному зростанню.
  • Стратегія життєвої реалізації. Виражається у прагненні максимально розвинути свої індивідуальні здібності в тих чи інших видах діяльності.

Як правило, дотримання цих трьох стратегій призводить до налагодження внутрішньої гармонії та іншим приємним наслідків, перерахованих раніше.

Творчість

Не можна не торкнутися і цієї сфери в рамках теми про те, що таке самореалізація. Творчий процес – невід’ємна життєва складова кожного з нас. Адже це еволюційно утворився механізм прояву суб’єктивних людських можливостей.

Так що з певної точки зору творча реалізація присутня в житті кожного з нас. Все визначає підхід до тієї чи іншої проблеми, задачі, вміння привносити щось нове і унікальне, навіть якщо мова йде про повсякденній рутині. Людина реалізує свої думки, ідеї, фантазію. Вони можуть навіть здаватися дрібними і незначними, але в будь-якому випадку певну частку задоволення і «плюс» до розвитку мислення індивід отримає.

До того ж через творчість людина здобуває нові прийоми діяльності та цінні знання. А це впливає в підсумку на формування емоційно-ціннісного ставлення до себе та навколишньої дійсності.

Соціальна самореалізація

Вона спрямована на досягнення успішності у сфері міжособистісних відносин і суспільства. Ґрунтується на особистих цілях людини. Вирішивши реалізувати себе в соціумі, він починає рухатися в бік досягнення такого статусу, який здається ідеальним саме для нього.

Нерідко цей шлях тісно пов’язаний з освоєнням соціальної ролі, яка також є і професією. А їх перелік дуже широкий. Сюди можна віднести сферу педагогіки, психології, медицини, медіа, юриспруденції.

Людина, освоюючи певну професію, яка відповідає його ідеалам, надалі намагається через свою вже профільну діяльність реалізувати якісь соціальні прагнення і погляди, донести їх до інших.

Хоча пов’язано це може бути і не з професією. Деякі, наприклад, знаходять себе у побудові міцної щасливої сім’ї і віддаються повністю. Інші ж реалізують потребу в самореалізації, стаючи відлюдниками і їдучи шукати своє щастя в який-небудь тайговий ліс. Кожен вибирає те, що йому по душі.

Умови

Про них хотілося б сказати наостанок. Кажуть, що два головні умови самореалізації – це наявність виховання і освіти. Вони є своєрідними напрямними на шляху самовдосконалення і пошуку себе.

Це так, але не зовсім. Набагато більш важливим є наявність у людини здатності до самостійного мислення. Тому що іноді в рамках виховання і освітніх процесів може статися нав’язування поглядів, цінностей, пріоритетів, світоглядів. Адже в соціальній спільності так прийнято – вкладати у свідомість індивіда певні шаблони, норми, еталони, морально-ціннісні орієнтири, які, на жаль, часто стереотипні.

Безумовно, ознайомлення з ними – це теж досвід і джерело знань, порівнянь. Але людина повинна мислити самостійно. Вміти міркувати, вникати в ті чи інші життєві теми, ситуації, проблеми. Бачити не поверхово, дивитися з різних ракурсів, помічати всі сторони. Тому що самореалізація – це процес втілення свого потенціалу у власному житті заради особистого блага і задоволення. І досягти його можна, лише орієнтуючись на себе і свої цінності, а не на ті, які були нав’язані.