На початку шістнадцятого століття в мальовничій Австрії спорудили новий транспортний засіб на канатній тязі. З його допомогою в замок, розташований на крутій горі (як і годиться всякому поважаючому себе замку), піднімали свіжі продукти. І хоча ця конструкція підходить для використання тільки на вельми специфічних відрізках шляху, винахід було настільки вдалим, що його стали використовувати і в інших місцях. Так з’явився перший у світі фунікулер. З тих пір пройшло більше п’яти століть. А в замку Хоензальцбург продовжує беззмінно функціонувати той самий перший фунікулер. Що таке фунікулер? Де сьогодні його можна побачити? Чим практична його конструкція? Чому його використовують і сьогодні? Але чому фунікулерів порівняно небагато?
Що таке фунікулер
Фунікулер – це невелика рейкова дорога, розташована на крутому схилі. Її принципова відмінність від залізниці в принципі роботи. На залізниці рушійною силою виступає локомотив, в якому розташований двигун. Робота фунікулера заснована на канатній тязі. Від цього і походить його назва – funiculus по-латині мотузка або канат.
Канат жорстко кріпиться до вагону, а на вершині підйому встановлюється лебідка, яка і служить підйомним механізмом. Однак, тільки людина, що не має ні найменшого уявлення про те, що таке фунікулер, може сплутати з ним канатну дорогу. Саме явна відмінність – спосіб пересування. Фунікулер їде по рейках. А вагонетки канатної дороги висять на канаті.
Практичність конструкції
Щоб витягнути вагон з пасажирами або вантажем на крутий схил, треба докласти велику силу. Для полегшення завдання конструктори прикріпили другий вагон в ролі противаги. Тобто поки один вагон піднімається, другий – опускається. А так як схил крутий, це в деякій мірі компенсує зусилля на підйом першого вагона. По суті, лебідка витрачає сили на те, щоб подолати силу тертя, гальмування і різницю у вантажі між вагонами. Тому фунікулер – дуже економний вид транспорту. Однак практичний він виключно на крутих ділянках дороги. Там, де недоцільно прокладати звичайну залізницю.
Приваблива пам’ятка
Крім своєї практичності, фунікулери незмінно приваблюють туристів. І це не дивно. Маленькі акуратні вагончики рухаються повільно, дозволяючи насолодитися відкриваються з висоти пейзажами. В межах міста довжина фуникулерных ліній, як правило, не перевищує декількох сотень метрів. А в горах фунікулерна дорога може розкинутися на пару кілометрів.
У столиці Угорщини Будапешті знаходиться один з найпопулярніших серед туристів фунікулерів. Він простягнувся від набережної Дунаю до Будайського замку. Побудували його ще в 1870 році, а реконструювали вже після Другої світової війни. Однак при реконструкції було вирішено залишити вагончиків їх старовинний вигляд. Правда, паровий двигун все ж поміняли на електричний. Піднятися до замку недовго і пішки, але під час роботи фунікулера немає відбою від пасажирів. Хоча часто в черзі треба провести більше часу, ніж пішло б на підйом і спуск пішки.
Фунікулер у Владивостоці
Владивостоцький фунікулер є однією з найбільш знаменитих визначних пам’яток міста. Цьому немало сприяло те, що він – єдиний у своєму роді на Далекому Сході. У шістдесятих роках минулого століття Микита Хрущов, натхненний відвідуванням Сан-Франциско, вирішив перетворити Владивосток в місто ще більш красивий і сучасний. Почав він з будівництва фунікулера. На жаль, далі справа не пішла. Зате фунікулер справно функціонує і донині. Крім естетичного задоволення, він завдає дуже відчутну практичну користь, піднімаючи за раз до 40 осіб менше, ніж за дві хвилини на 180 метрів. Це не здається таким вже досягненням, якщо не враховувати перепад висот, який на цьому короткому проміжку досягає повних сімдесяти метрів.
Щоб зрозуміти, скільки сил це економить пішоходам, уявіть круту сходи на 368 сходинок. Саме така їх кількість доводиться долати для того, щоб піднятися на вершину сопки, на якій знаходиться верхня станція фунікулера. Але, мабуть, за відчуттями цифра ця досить значно збільшується, так як місцеві жителі прозвали це місце сходами 1001 сходинки.
Краса крутизни
Поїздка на швейцарському фунікулері Гельмербан – пригода не для слабкодухих. Подолання крутих схилів, коли буквально дивишся в розкинулася поруч прірву, дарує незабутні враження. Ті туристи, які там побували, можуть з гордістю заявляти, що знають, що таке фунікулер. Спочатку він був сконструйований виключно для технічних потреб. З його допомогою доставляли людей і вантажі на місцеву ГЕС. Але в 2001 році його вирішили використовувати і для туристичних потреб. Поїздка в один кінець займає приблизно 10 хвилин. А кут нахилу на деяких ділянках досягає 106 градусів.
