Поняття “дхарма” нам відомо з культури Сходу, а точніше – з індійської філософії. Точного перекладу слова “дхарма” українською не існує. З усієї сукупності значень це поняття можна перевести як “те, що повинно бути”, “те, що слід”.
Що таке дхарма?
У багатьох східних філософських доктринах існує концепція космічного порядку. Щось, що підтримує цей порядок – це і є дхарма. Це також може трактуватися як звід правил і універсальних законів, дотримуючись яких, людство сприяє вселенської гармонії. Концепція дхарми передбачає, що кожен з нас робить свій особистий внесок у становлення і підтримання космічного порядку.
Цікаво, що в сучасних індійських мовах слово “дхарма” часто означає “релігія”. Тому й основні релігії індійського світу містять у своїй самоназві це слово:
- індуїзм – санатана-дхарма (у перекладі – “вічна дхарма”);
- буддизм – будда-дхарма (вчення просвітленого”);
- джайнізм – джайни-дхарма (“дхарма переможців”);
- сикхізм – сикх-дхарма (“дхарма послідовників”).
Чверть людства вірить у вищеперелічені дхармические релігії, що з’явилися в Індії і містять в своїй основі віру в дхарму. Розглянемо кожну з них окремо.
Індуїзм
Індуїзм – це найдавніша національна релігія Індії, що складається з безлічі окремих вірувань. Єдиного засновника у індуїзму немає. Та й насправді відстежити коріння індуїзму дуже складно – деякі вчені вважають її найдавнішою релігією на планеті. За кількістю послідовників ця релігія займає почесне “бронзове” місце на п’єдесталі – після християнства та ісламу – при цьому фактично будучи, скоріше, сімейством безлічі вірувань. Єдиного інституту управління (за типом папства) у індуїзму також немає.
Традиція індуїзму вшановує велику кількість писань, серед них – Веди, Упанішади, знаменитий епос “Махабхарата” та інші тексти. Серед основних його напрямків найбільш важливими є наступні:
- вайшнавизм – поклоняються Вішну;
- шиваїзм – вважають найбільш важливим богом-Шиву;
- шактізм – вірять в жіночу іпостась бога – Шакті або Деві;
- смартизм – зародився як спроба примирити шанують різних божеств; заснований на шануванні п’яти основних божеств – Ганапаті, Вішну, Сур’ї, Шиви і Шакті.
Буддизм
Буддизм – філософське вчення про духовне пробудження, яке виникло близько VI століття до н. е.., ключовою фігурою якого є особистість Сіддхартха Гаутама, після просвітління званий Буддою Шак’ямуні. Практично всю історію свого існування самі буддисти називали свою релігію дхармою. Це вже європейці придумали в XIX столітті слово “буддизм”.
Послідовників буддизму у світі – близько 500 млн. більшість З них живуть у країнах Південної, Східної та Південно-східної Азії і близько 7 млн – за межами цих регіонів. У Росії буддизм переважає за кількістю послідовників в Бурятії, Калмикії і Туві.
Джайнізм
Джайнізм – релігійно-філософське вчення, поширена в Індії і Шрі-Ланці. Воно виникло приблизно одночасно з буддизмом, а можливо, і на кілька століть раніше. В основі цього вірування – постійне самовдосконалення душі. Послідовники джайнізму не так багато, порівняно з тим же індуїзмом або буддизмом – не більше 10 млн в світі.
У розумінні джайнов дхарма – це істинне знання, яке не перебуває у світі постійно. Воно то згасає і ховається, то знову стає явним. Тих, хто знову відкриває світу дхарму, називають “хранителями переправи” – тиртханкарами.
Коли тиртханкар проходить етапи свого становлення і очищає карму, він переходить у статус Бхагавана – вищого божества. Джайни вважають, що всього таких Бхагаванов, що вийшли з простих смертних, існувало 24 на протязі історії.
Сикхізм
Сикхізм – вчення, що виникло на стику індуїзму і ісламу. Це основна релігія індійського штату Пенджаб. Її засновником вважають гуру Нанака, а головним писанням – книгу “Гуру Грантх Сахіб”. Сикхізм сповідує близько 22 мільйонів чоловік по всьому світу. Сикхи вірять в єдиного бога, справжнє ім’я якого нікому не відомо. Божественна сутність пронизує все на світі і є творцем цього.
Сикха завжди можна вирізнити у натовпі за завою – це один з обов’язкових атрибутів послідовників цієї релігії:
- кеш – нестрижені волосся, які повинні бути прибрані під тюрбан (дастар);
- кханга – гребінь для розчісування волосся;
- кірпан – кинджал з вигнутим лезом – як символ готовності захистити потребують;
- кара – сталевий браслет, нагадування про носить постійної відданості богові;
- качор – нижні шаровари (як би це смішно не звучало, але можна провести аналогію з чоловічими сімейними трусами).
Цікаво, що всі чоловіки при народженні отримують по батькові Сінгх (“лев”), а дівчата – Каур (“принцеса”). На відміну від багатьох східних релігій, сикхізм не розглядає жінку як нижча істота – вважається, що жінка рівна чоловікові, в тому числі і духовно. Жінки не ізольовані від суспільства, а шлюб сприймається як союз між двома повноцінними, духовно близькими істотами. У сикхизме також вважають, що гарний господар і глава сім’ї більше наближається до Бога, ніж аскет, відмовляється від усього мирського і не приносить користь суспільству.
Поняття про пурушартхах
Пурушартхами в індуїзмі називають чотири основних мети життя людини. Вони фігурують під назвами дхарма, артха, кама і мокша. У контексті пурушартх ці поняття означають наступне:
- дхарма – праведне життя, підпорядкована моральним засадам;
- артха – матеріальні придбання, процвітання і благополуччя в мирському житті;
- кама – чуттєві насолоди;
- мокша – звільнення з колеса сансари – нескінченної низки перероджень.
Вважається, що чотири пурушартхи відповідають чотирьом основним щаблях духовного розвитку індуїзму – ашрамам. Кожна із ступенів триває 25 років – індуїсти вірять, що можна дожити до ста років, якщо дотримуватися приписи усіх чотирьох етапів:
- брахмачар’я – період учнівства, що триває до 25 років. У цей час людина набуває знання у відповідності з принципами дхарми;
- грихастха – період сімейного життя, час з 25 до 50 років. У цей період людині в житті людини переважають артха і кама;
- ванапрастха час з 50 до 75 років, поступовий відхід від мирських справ;
- санньяса – від 75 до 100 років – повне відречення від світу заради божественного звільнення (співвідносять з пурушартхой мокші); вважається, що вийти в нірвану можна, тільки якщо життя було прожите у відповідності з принципами Дхарми.
Поділ на касти і дхарма
Це поділ на чотири групи простежується і в понятті про касти, на які традиційно поділяють індійське суспільство. Прямої вказівки на зв’язок чотирьох пурушартх з чотирма кастами (варнами) немає, але можна сказати, що приналежність до касти визначає головну пурушартху:
- брахмани – жерці і вчені – тяжіють до праведного життя, тобто до дхарми і мокше;
- кшатрії – воїни і політики повинні слідувати дхарми, але також дбати і про артху;
- вайшья – хлібороби та купці – занурені в матеріальний світ, значить, в їх житті панує артха;
- шудри – слуги і ремісники – перебувають у станах артхи і ками.
Дхармачакра
Дхармачакра або Колесо Дхарми – один з основних символів даної концепції. Його також називають Колесом Закону. Найчастіше на зображеннях у колеса Дхармачакры вісім спиць, що позначають благородний восьмеричний шлях – спосіб звільнення з сансари, що полягає в проходженні восьми правилами, сформованих Буддою:
- Правильне погляд – прийняття основних буддизму в якості життєвого фундаменту.
- Правильне намір – цілеспрямоване дотримання Восьмеричному шляху.
- Правильна мова – відмова від брехні, наклепів, грубої лексики і порожньої балаканини.
- Правильна поведінка – відмова від будь-якого девіантної поведінки (крадіжка, вбивство, перелюб).
- Правильний спосіб життя – помірність у всьому, відмова від заподіяння страждань іншим істотам.
- Правильне зусилля – вміння правильно і мудро розпоряджатися своєю внутрішньою силою.
- Правильне усвідомлення – перебування у стані постійної усвідомленості.
- Правильне зосередження – практика глибоких медитацій.
Вважається, що Будда запустив Дхармачакру, прочитавши свою першу проповідь. Це сталося в місті Варанасі (Бенарес). Слухачами проповіді були п’ятьох аскетів, з якими Будда практикував і, несподівано, пара газелей – саме тому їх часто поміщають поруч із зображенням колеса. Образ першого повороту колеса так сильно відбився у свідомості людей, що цю промову Будди навіть назвали “Сутра запуску дхармачакры” або “Сутрою, запускає колесо”.
Вважається, що всього Будда повернув колесо Дхармачакры три рази. Ще два повороту пов’язані з іншими важливими проповідями Шак’ямуні, у яких згадується карма як закон причини і наслідку, спочатку властиве всьому живому просвітлення, а також інші складові Восьмеричного шляху.
Обережно, секти!
На поняттях індійської філософії часто паразитують і процвітають багато секти. Однією з таких організацій є “Каула Дхарма”, що спекулює поняттями Дхарми і Тантри. Насправді діяльність секти полягає у надання інтимних послуг богатыхм клієнтам. Лідер “Каула Дхарми” об’єднує навколо себе жінок, хто цікавиться йогою і ведами, і пропагує вільну любов і полігамію.
Дхарма в сучасній культурі
У 2004 році на екрани вийшов телесеріал “Лост”, у нас також відомий як “Залишитися в живих”. У ньому присутня вигадана організація Dharma Initiative (по-російськи читається як “Дхарма Инишитив”), що займається різними науковими дослідженнями. Серед областей, які цікавлять організацію – психологія, парапсихологія, електромагнетизм, біологія. За сюжетом фільму, в “Дхарма Инишитив” близько десятка підрозділів, кожне з яких займається своїм завданням – від експериментів над тваринами до розробки зброї. У всіх департаментів – свій логотип, який, тим не менш, заснований на загальній концепції.
В контексті зв’язку з східними вченнями цікаво розглянути логотип організації. Він заснований на стародавньому китайському символі Ба Гуа або “вісім триграм”. Він складається з восьми так званих триграм – комбінацій переривчастих і безперервних ліній. Це зображення прийнято ототожнювати з фундаментальними принципами буття, що в принципі співвідноситься із загальною ідеєю Дхарми. Це в європейській традиції стихії і сторін всього чотири, а китайська філософія розглядає символ Ба Гуа як поєднання восьми елементів-триграм:
- Північ – Вода.
- Північно-схід – Гора .
- Схід – Грім.
- Південно-схід – Вітер.
- Південь – Вогонь.
- Південно-захід – Земля.
- Захід – Озеро.
- Північно-захід – Небо.
Лінії складових триграми теж співвідносяться з певними енергіями. Безперервна лінія відповідає Ян, чоловічого начала, а пунктирна – жіночому, тобто Інь.
“Бродяги Дхарми” Джека Керуака
Американського письменника Джека Керуака вправі можна назвати однією з ікон “біт-покоління” 50-60-хх років. Саме він придумав сам термін – в перекладі з англійської слово “біт” означає “розбитий”. Так і відчувало себе в ті роки молоде повоєнне покоління – розбитим і втраченим. У пошуках втрачених ідеалів і сенсу життя їх уми зверталися до інших традицій, в тому числі і до східного світогляду. Зацікавився доктриною буддизму і Джек Керуак. Дхарма в його розумінні стала чимось на зразок Долі і Фортуни. Свої філософські пошуки письменник відобразив у романі “Бродяги Дхарми”, куди увійшли також епізоди з його життя. Міркування про поняття східної філософії та дотримання їй переплітаються з безтурботними буднями молодих людей середини минулого століття.
Що ще почитати?
Добре пояснює головні принципи Дхарми йога-тичер Саймон Хаас у своїй праці “Книга Дхарми”. Провівши кілька років в Індії, Саймон зміг переосмислити поняття індійської філософії і зрозумілим чином їх розтлумачити в книзі для західного читача. На думку Хааса, існує чотири основні принципи Дхарми. Це правда, дисципліна, ненасильство і чистота. Разом вони складають так званий “Код Дхарми”.
Поспілкуватися з однодумцями
Якщо вам захочеться обговорити з ким-то поняття індійської філософії, то завжди можна відшукати однодумців на просторах мережі – наприклад, на буддистському форумі дхарма.орг. До речі, емблемою форуму служить те саме колесо Дхармачакра.
Тут ви зможете відшукати інформацію про події у вітчизняному буддистському співтоваристві, почитати цікаві матеріали про історію буддизму і поспілкуватися з представниками різних його напрямів.
