Розв’язка. Ось вам і проліски
А потім по спустілому лісі вона побігла додому. І братиків-місяців більше не зустріла.
Вдома вона висипала проліски з фартуха на лавку, поставила наповнену корзину перед здивованими мачухою і сестрою, і розповіла їм усе, як було.
– Чому ж тобі братики-місяці більше нічого не подарували? – запитали вони, коли дівчинка закінчила.
– Так я й не просила нічого, – знизала вона плечима.
– Дура ти, дура! – відповіла сестра. – А от я би так просто не пішла, я б зрозуміла. Мене б один місяць суницею обдарував, інший – грушами та яблуками, третій б грибів назбирав…
– А ми б потім все продали і збагатилися, – підхопила мачуха. – Яка ти розумна, дочка! А що підсніжники? Подумаєш, квіти… Піди-но ти, люба, сама в ліс і розберися з цими місяцями.
Схопила та шубку, хустку, рукавиці, так і за поріг.
Пройшов трохи, а мороз тріщить, ліс навколо зовсім дрімучим став, і сніг все глибше. Раптом бачить – все, як розповідала насобиравшая пролісків сестра. Ось і галявина, горить на ній жарке багаття, а навколо сидять дванадцять братів-місяців і про щось розмовляють.
Не стала замерзла сестра вітатися з ними і церемонії розводити, відразу підійшла до багаття, щоб зігрітися.
– Це хто ж така? – вигукнув Січень, ударивши палицею по землі. – Звідки?
Дівчинка і відповіла йому, що вона сестра тієї, якої тут пролісків дозволили набрати. А їй самій, мовляв, потрібні подарунки. Значить так. Від Червня – суниці, від Липня – огірочків, Серпень нехай дасть яблук і груш, Вересень – горіхів побільше…
– Не бувати літа посеред зими! – розсердився Січень. – Іди, ми тебе не знаємо!
– Та я й не до тебе прийшла, – заперечила жаднюга. – Мені літні місяці потрібні. А з зимового місяця і взяти нічого – сніг та лід.
Махнув старий своїми рукавами, і загудів такий вітер, почалася така завірюха, що сніговою пеленою затягло все – від неба до землі. Перелякалася мачехина донька:
– Гей! – кричить. – Вгамуйся! Я не хочу!
Так де там! Зовсім замело її снігом, і вона провалилася в замет.
А мачуха не дочекалася її, побігла в ліс шукати. Нікого не знайшла, тільки сама замерзла і пропала.
Така історія цих героїв “Дванадцяти місяців” Маршака.
