Значення діалектизмів
Навіщо ж потрібні носіям мови місцеві говірки? Вживання подібних слів нерідко допомагає авторам художніх текстів створювати особливу поетику, передавати настрій, більш яскраво виразити образ персонажа. При цьому письменники намагаються не перенаситити свій текст діалектизмами, в іншому випадку читачам багато чого буде незрозуміло. Активно використовували таку лексику:
- Тургенєв (бірюк – відлюдний людина, верх – яр).
- Мамин-Сибіряк (ступні – взуття, плота – паркан, битва – мука).
- Шолохов (толока – вигін, урізати – вдарити).
- Єсенін (санки озера – краю).
- Пришвін (елань – топкий ділянка болота).
Найчастіше діалектна лексика використовується в мовленні персонажів і забезпечується авторськими коментарями та поясненнями, щоб читач зрозумів, про що йде мова.
Жаргонізми
Ми розглянули, які слова називаються загальновживаними. Приклади також були наведені. Зараз розберемося, що таке жаргонізми, яка їх роль і специфіка вживання.
Це особливий пласт лексики, який використовується в мові певних кіл осіб:
- Молоді: «діскач» (вечірка, дискотека), «чувіха» (дівчина), «чувак» (молодий чоловік), «предки» (батьки).
- Комп’ютерників: «глючить» (працює з проблемами), «прога» (програма для ПК), «клава» (клавіатура), «хакнути» (зламати).
- Ув’язнених: «відкинутися» (звільнитися), «ксива» (паспорт), «фраєр» (колишній в’язень, що перебуває поза стінами в’язниці), «заочниця» (дівчина, яка чекає ув’язненого).
- Школярів: «училка» (викладачка), «пара» (оцінка «2»), «ботан» (відмінник, старанний учень), «шпора» (шпаргалка).
Багато хто з цих слів зрозумілі носіям мови, інші – залишаються для них загадкою, але відмінною рисою жаргонізмів є їх використання в мовленні певним колом осіб.
