Клаустрофобія (страх замкнутого простору): причини, симптоми та наслідки

Клаустрофобія і інші страхи

Певні явища притаманні численних людських фобій, включаючи страх закритих приміщень. Сюди відноситься виражена реакція НС (симпатичної, парасимпатичної). З-за нервового збудження активізується робота потових залоз, у роті сушить, збивається швидкість і ритм скорочення серця, тіло слабне, дихання збільшується.

Фобія провокує активізацію роботи кори надниркових залоз. В кровоносну систему викидаються виключно великі кількості адреналіну, з-за чого різко розширюються судини. З цієї причини паморочиться голова, можливий непритомність або близький до нього стан.

Чи можна якось допомогти?

Лікування боязні замкнутого простору в переважному відсотку випадків дає хороший результат. Найкращі підсумки спостерігаються при комплексному підході: одночасно пацієнту призначають медикаментозний, психотерапевтичний курси і психологічну програму. Найбільш ефективний фармакологічний метод – антидепресанти. Основне завдання цих препаратів – попередження панічних атак, гострої форми нападів. Хворий стає більш спокійним, нервова система отримує необхідні ресурси для відновлення, нормалізації, стабілізації роботи.

З’ясовуючи, як лікувати боязнь замкнутого простору, вчені розробили чимало підходів. Найчастіше застосовуються введення в транс, нейролінгвістичне програмування, логотерапевтия і десенсибілізуючий метод.