До аварії на атомній станції
До трагедії в невеликому місті районного значення проживало трохи більше 12 тисяч жителів. Мальовничий, весь потопає в зелені з виноградниками поруч полями і пасовищами, місто жив мирним і спокійним життям. Середній вік його жителів становив 25 років, було все необхідне для щасливого і спокійного життя: поліклініки і лікарня, дитячий садок та школа, бібліотеки і палац культури.
Будівництво міста атомників
Свою історію Прип’ять (Чорнобиль) веде з лютого 1970 року. Тут повинні були жити будівельники нового міста та фахівці-атомники. Місце будівництва відповідало всім вимогам: великі водні ресурси та значний вміст глини в ґрунті дозволяли звести атомну станцію і забезпечити зону санітарної захисту. Прип’ять стала грандіозною будівництвом, куди їхали з усієї країни. При будівництві застосовували тільки нові матеріали та новітні технології. Планування забудов і вулиць велася з урахуванням напрямку вітрів. Були знову відбудовані будівлю міської адміністрації, новий кінотеатр, палац культури та новий готель. Перед трагедією в ньому вже було 47 тисяч жителів.
Плани будівництва були грандіозні. Необхідно було звести ще спортивні споруди, палаци молоді, великі наукові центри й нові школи.
Інженерний проект, розроблений нашими фахівцями, було унікальним для того часу. За новою технологією була проведена трикутна забудова міста, коли поєднувалися будівлі, що мають різну кількість поверхів. У центрі перебували малоповерхові будинки, по краях стояли більш високі будівлі. Новий місто з добре розвиненою інфраструктурою приваблював багатьох фахівців-атомників для роботи на атомній станції.
