Що таке поп-музика? Характеристика

Найбільшим і об’ємним жанром сучасної музичної індустрії є популярна музика або, як її ще називають, поп-музика. Шанувальників цього жанру більш, ніж достатньо. Дуже багатьох цікавить, що таке поп-музика? Під цим поняттям розуміють не тільки музичний напрям, але і вид сучасної культури. Деякі люди помиляються, вважаючи це протягом “легким”, призначеним для розваги. Якщо розбиратися в тому, що таке поп-музика, стає зрозуміло, що вона народилася в процесі пошуків нових форм композиторами і музикантами. Пропонуємо вам познайомитися з історією її виникнення, її характеристикою і кращими виконавцями.

Визначення поп-музики

Отже. Популярною музикою вважають не тільки жанр, але і вигляд цілої масової культури, що поєднує в собі безліч жанрів і стилів. Естраду, рок, фолк, диско. Щоб легше уявити собі, що таке поп-музика, потрібно розуміти, що це твори, легко сприймаються на слух і доступні за формою. Головний чинник цього жанру – легкість для сприйняття, що розраховане на масового слухача. А ще різні жанри, стилі, напрямки в масовому музикуванні – ось, що таке поп-музика.

Формування

В основу будь-якої популярної музики входять народні пісні і танці. Світове музичне творчість давним-давно поділялася на різні види: простонародне, церковне, святкове, сакральне, військове, весільне, похоронне. В основу популярної музики, насамперед, входили розважальні жанри. Самою ранньою формою популярного напрямку можна вважати виступи бродячих музикантів в середні століття, які веселили публіку на ярмарках і святах.

Сучасне поняття поп-пісні зародилося в 20-е роки минулого сторіччя. Остаточно цей термін прижився в 50-ті роки у Великобританії. Саме так тоді називали рок-н-рол і нові молодіжні стилі. Вони мали шалену популярність. В СРСР “традиційний поп” називали естрадною піснею або естрадою. Такі пісні виконували співаки-солісти під акомпанемент. Найбільш запомнившимися солістами тієї радянської епохи стали Марк Бернес, Клавдія Шульженко, Леонід Утьосов. В Америці естрадне виконання було пов’язано з джазом (Френк Сінатра). Поп-музичну сцену США тривалий час заполоняли чорношкірі артисти в жанрі соул. Французи вважали шансон.

У 70-ті роки в поп-музику увірвався стиль “диско”. Досі залишається багато шанувальників виникли тоді груп: “АББА”, “Бітлз”, “Боні М”, “Бі Джиз”. Поп-напрям стало поступово витісняти рок-н-рол. Танцювальні композиції просто увірвалися на дискотечні майданчики. Телебачення стало знімати музичні програми, з’явилися муз-канали. У 80-ті роки почалася епоха відеокліпів на поп-пісні. Ближче до 90-х з’являється жанр хіп-хоп і ритм-ент-блюз. На початку 2000-х до популярному напрямку додалися танцювальні електронні ритми (рейв).

Характеристика напрямку

Якщо давати характеристику поп-музиці, то потрібно зазначити, що текст її пісень зазвичай простий і запам’ятовується. Темами для таких композицій найчастіше є нещасна любов, розставання і інші переживання. Музичні критики виділяють просту консервативну схему навіть найкращою поп-музики – куплет+приспів. Основним інструментом таких мелодій є голос. Для акомпанементу виділяється другорядна роль. Всі поп-пісні мають ритмічну структуру, під них легко танцювати, тому що в них є чіткий, незмінний біт.

Основну музичну одиницю поп-напрямки становить пісня або сингл. Кожна пісня триває від 2 до 4 хвилин. Зустрічаються сумні і веселі композиції. Завдяки концертам і відеокліпів у багатьох поп-виконавців виробляється екстравагантний імідж. Артист може мати цілу трупу танцюристів, статистів, музикантів, яких він залучає для своїх концертів. Поп-виконавці орієнтуються на абстрактного глядача, але не на представників якихось субкультур.

Фактори, що сприяють популярності поп-музики

Що ж впливає на популярність поп-напрямку? По-перше, регулярно по всьому світу влаштовуються різні конкурси та фестивалі, де визначаються найкращі артисти. Серед найавторитетніших конкурсів виділяється премія “Греммі”. Щороку вся європейська частина населення спостерігає за конкурсом “Євробачення”, де голоси за того чи іншого виконавця віддають не тільки глядачі, а й журі.

Ще одним способом відстеження популярності артистів є підрахунок проданих компакт-дисків. Фахівці відстежують, наскільки пісні тих або інших виконавців сприймаються по радіо чи в Інтернеті. Всі статистичні дані заносяться в списки. Найбільшим музичним списком у світі є Biilboard Hot 100 в Америці.

Багато групи та співаки просуваються за допомогою реклами. Рекламні ролики крутять по телебаченню, радіо, в Інтернеті. Новим носієм і інструментом реклами став сучасний мобільний телефон.

Відмінності “рок” і “поп” течій

У 60-ті роки фахівці почали проводити межу між поп і рок-напрямками. Звучання року стало набувати свої відмінні риси. В цілях самовираження рок-музиканти почали експериментувати зі своєю зовнішністю, одягом і репертуаром. Комерційний інтерес у рок-виконавців менш виражений, ніж у поп-артистів. Виявити індивідуальність в поп-напрямку більш складно, адже воно спрямоване на великі маси слухачів. Сьогодні новинки поп-музики розраховані на смак більшості.

Та чи інша зірка повинна час від часу нагадувати про себе новим хітом, черговим скандалом або пліток. Зростання багатьох виконавців залежить від ротації на каналі MTV.

Поняття “попси”

Дуже багато застосовують такий термін як “попса”. Під цим словом мають на увазі не зовсім музична течія, а легкозасвоюваних жанр. Деякі люди під попсою увазі пісні, не наділені особливим змістом, які легко запам’ятовуються і звучать у багатьох розважальних закладах. Саме слово “попса” має розмовно-зневажливу інтонацію. Деякі так називають низькосортну і неоригінальну популярну музику, яка покладається на наслідування успішним артистам. Іноді це слово не несе негативного значення, а використовується журналістами для позначення жанру.

Російська поп-музика

До початку 60-х років в Росії, тоді СРСР, розвинувся російськомовний ринок популярної музики. За три десятиліття радянської епохи майже в кожній союзній республіці з’явилася своя естрадна зірка. Варто згадати про Едіту П’єху, Софії Ротару, Алли Пугачової, Валерія Леонтьеве. Багато музичних композицій було створено популярними тоді групами “Веселі хлопці”, “Вєраси”, “Земляни”, “Міраж”, “Ласкавий травень”.

У 2000-ті роки в естрадну індустрію увірвалися цифрові сингли. Завдяки різним реаліті-шоу та конкурсів глядачі дізналися таких виконавців як Валерія, Глюкоза, Земфіра, Максим. Новинки поп-музики і нові виконавці стали з’являтися після виходу проектів “Фабрика зірок”, “Голос”. У 2008 році Діма Білан переміг у конкурсі “Євробачення”, що дозволило Росії проводити змагання поп-виконавців у себе вдома.