Парк розваг в Прип’яті
Новим парком розваг пишалися всі жителі. Самою головною визначною пам’яткою парку було нове колесо огляду. На травневі свята 1986 року планувалося його урочисте відкриття.
Трагедія перекреслила всі: свято, торжество, очікування радості і надії.
Чорнобиль: історія аварії
День 26 квітня 1986 року починався, як і всі попередні дні, не було нічого незвичайного і ніщо не могло попередити про можливу біду. Вечірня зміна прийняла станцію в стабільному режимі. Люди приступили до своєї звичайної роботи. На цей день було заплановано проведення тестових випробувань четвертого енергоблоку. Потрібно перевірити, як поведе себе станція в разі надзвичайної ситуації та скільки зможе перебувати в робочому режимі при аварійному відключенні електрики. Стабільність робочого режиму у випадку аварії повинно було забезпечити залишкове обертання турбіни генератора.
Вибух на атомній станції
Відразу з початком технічних випробувань стали виникати проблеми, які потягли за собою руйнування і загибель усього живого. Різко впала потужність реактора – до 500 мегават, що було неприпустимо мало. Випробування необхідно було терміново припинити, що і пропонувалося нормативними актами. Друга трагічна помилка – для управління реакцією не вистачило графітових стрижнів. Їх залишили дуже мало, всього чотири. Реактор перегрівся, і стався тепловий вибух. Сучасна і потужна захист вагою в майже п’ятсот тонн була зірвана, злетіла в повітря і потім впала назад. Масштаби руйнування були величезні.
Керівництвом країни відомості про катастрофічні масштаби аварії ховалися до появи тривожних повідомлень. Сусідні країни хвилювалися і вимагали пояснень причин різкого збільшення рівня радіації.
Як розповідає історія Чорнобиля, вибух відразу ж забрав життя двох працівників, ще 31 співробітник загинув від страшної радіації через кілька днів.
Прибулі пожежні розрахунки стояли стіною біля палаючого вогню. Вони добре розуміли, наскільки страшна радіація, але продовжували боротися з вогнем. Шестеро вогнеборців померли, отримавши страшні опіки та розвинулася практично миттєво променеву хворобу.
Пілоти вертольотів, ризикуючи отримати смертельну дозу радіації, скидали на уламки реактора пісок і абразивний матеріал (карбід бору), здатний поглинати нейтрони в ядерних реакторах.
Вчені, розуміючи небезпеку стався викид радіоактивних речовин, які не припиняли роботи з виміру радіації. Дані потрібні для організації робіт з дезактивації.
Привезені для робіт роботи просто вийшли з ладу. У них згоріли всі мікросхеми.
Закидати уламками розвал активної зони довелося солдатам за допомогою звичайних лопат.
