Грибоєдов став унікальною постаттю не тільки в літературі, але і на дипломатичній арені. Прагнення стати корисним для Росії і бажання «бути росіянином» – головні ідеї Грибоєдова, яка присвятила своє життя літературі і російської дипломатії.
Рід Грибоєдова
Батько і мати письменника належали до одного і того ж старовинного польського роду, в Росію прийшов у 1605 році в свиті Лжедмитрія, який привернув обіцянками, але і не думав виконувати. За свідченням біографів, Грибоедовы особливої надії не мали і не витрачали час в очікуванні царських милостей. Життя в Росії припала їм до душі. Коли вбили Самозванця, вони опинилися в гущі грізних подій, але не розгубилися. Змінили одяг і віру, знайшли руських дружин і зуміли відстояти будинок і добро.
Батьки
Мати Грибоєдова родом із знатної гілки. Предок Михайло Юхимович у 1614 році отримав землі від нового царя, один з синів Федір служив при дворі, готував Соборне уложення і ніколи не втрачав вигоди. Син Семен обрав військову кар’єру, пережив стрілецький бунт, але був виправданий і влаштувався в селі Хмелиты, де, як стверджують біографи Грибоєдова, розкішною і відомої на всю округу панської садиби й пройшло дитинство Олександра Сергійовича.
Батько письменника Сергій Іванович з іншої гілки, представники якої також не бідували, але жили своєю працею: вставали рано і працювали в полі. Бабуся Грибоєдова, добудувавши вдало всіх дочок, переживала, що Настасья так і залишиться незаміжньою. Тому довго не роздумувала і просватала дочку за Сергія Грибоєдова, секунд-майора, який був по всьому особистістю абсолютно нікчемною. Як до одруження, граючи в карти і програючи батьківські гроші, так і після весілля, підкоряючись у всьому дружині, не маючи в родині свого голосу, старший Грибоєдов у біографії і долі славного сина особливої ролі не зіграв.
Мати Грибоєдова померла в 1839 році, безутішно оплакуючи передчасну загибель Олександра Сергійовича, батько ж до його смерті не дожив.
