In vino Veritas – значення цієї приказки різними людьми трактується по-різному. Нам вона відома ще зі шкільної лави з вірша Олександра Блоку «Незнайомка». Там її в ресторані вимовляють п’яниці з червоними очима – очима кроликів». Що ж вони мають на увазі? Про переведення «ін віно верітас» та про тлумачення цього виразу буде розказано в статті. А також ми поговоримо про людей, які його вживали, і з’ясуємо, що вони думали з цього приводу.
«Ін віно верітас»: переклад і сенс
Згідно латинсько-російського словника крилатих слів і виразів, ця приказка відповідає російській: «Що у тверезого на умі, те у п’яного на язиці». Буквальний переклад виглядає так: «істина у вині».
Погодьтеся, що значення у цих двох виразів не однаково. Якщо з першим з них все зрозуміло, то друга викликає питання: чому? Полягає істина в самому вживанні вина, чи тут мається на увазі щось інше? Щоб у цьому розібратися, почнемо з тих давніх авторів, від яких нам стало відомо про приказці.
Приказка у греків і римлян
Ще в VI столітті до нашої ери у поета Стародавньої Греції Алкея було зафіксовано таке словосполучення, як «вино і правда».
Як приказки це вираз вживалося і в часи римського імператора Адріана в II столітті нашої ери, про що стало відомо з збірника, званого «Паремиографический корпус», який відносять до IX століття. У ньому серед інших перебувають праці двох грецьких вчених, що жили в II столітті, де згадується вираз, схоже з «істина у вині».
Перший з них, Зенобий, паремиограф – вчений, який писав про афоризми і складав з них збірники. Другим був Диогениан – географ, граматик, лексикограф (фахівець з вивчення та складання словників, тлумачення слів).
«Ін віно верітас» на латині наводиться у Плінія Старшого в I столітті нашої ери. У нього приказка звучить вже більш розширено: «Загальноприйнято провину приписувати правдивість».
Виникає питання: чи дійсно «ін віно верітас»? Тобто могли всі ці вчені мужі вважати, що істина (життєвий сенс) полягає у вживанні спиртних напоїв? Швидше за все, бути цього не могло. Будемо розбиратися на прикладі життя Алкея і Плінія.
Алкей: життя і боротьба
Як вже було сказано вище, Алкей жив у VI столітті до н. е. Він був славнозвісним давньогрецьким поетом і музикантом – представником музично-пісенної лірики. Ймовірно, він народився в VII столітті до н. е. на острові Лесбос, в Мітілене, в аристократичній родині. Його співвітчизницею була Сафо, якої він поклонявся.
У той час в Мітілене спостерігалися постійні як внутрішньополітичні, так і військові конфлікти з колоніями. Алкей був у перших рядах партії аристократів і брав найактивнішу участь у боротьбі за владу. Двічі йому доводилося вирушати у вигнання, але в результаті він повернувся на батьківщину, хоча і не в якості переможця.
Поезія Алкея
Що стосується творів Алкея, то вони збереглися або в передачі тих античних авторів, які жили пізніше, або на єгипетських папірусах, що належать до II-III століттям. Але судячи з того, що до них олександрійськими граматиками був складений звід коментарів, що складався з десяти книг, обсяг творів був дуже значним.
Алкей писав твори п’яти типів:
- Гімни, присвячені богам.
- Бунтарські пісні.
- Застільні.
- Любовні.
- Інше.
Дослідники сьогоднішнього часу вважають, що Алкей – це найбільший поет всіх часів, його поезія, досконала, він – майстер алегорії, у нього немає жодного зайвого слова.
Про ставлення Алкея до вина можна сказати багато чого. Він говорив: «Вино – це прекрасне дитя, і воно є правда». Він звертався за допомогою до вина, так як цей напій проганяв смуток і дарував веселощі. У своїх віршах Алкей нерідко згадує вино, помічаючи, що воно зігріває його в зимову холоднечу і дає прохолоду спекотним літом. Ще поет називав його «дзеркалом душі». Як говорить переказ, саме після подібних поетичних висловлювань і поширилося в народі вислів «істина у вині».
Але факти з життя і творчості Алкея навряд чи приведуть до висновку, що змістом його існування було пиття. Та й із суті виразів, які наведено вище, випливає, що швидше за все поет мав на увазі, що вино робить людей більш відкритими, відвертими, розкутішими.
Пліній Старший – факти біографії
Справжнє ім’я Плінія Старшого, який вжив вираз «ін віно верітас» слідом за Алкея, звучить як Гай Пліній Секунд. Народився і жив він в I столітті. Енциклопедії характеризують його як давньоримського письменника-ерудита, автора найбільшого твори античного часу – «Природної історії». Його інші твори до сьогоднішнього дня не дійшли.
Своє прізвисько – Старший – він отримав після того, як у його сестри помер чоловік. Гай Пліній усиновив її малолітнього сина – свого племінника і тезку. Оскільки останній згодом став відомою особистістю – політичним діячем Стародавнього Риму, письменником, адвокатом, їх стали розрізняти як Плінія Старшого і Плінія Молодшого.
Спочатку Пліній Старший був військовим і служив на північному пограниччі Римської імперії, а потім повернувся в Рим і приступив до літературної діяльності. Коли до влади прийшов Веспасіан, він закликав Плінія на державну службу, де той був намісником у провінціях, командував флотом, який базувався в Неаполітанському затоці. Свій головний працю він присвятив Тита – синові імператора, з яким колись служив в армії. Пліній прийняв смерть при виверженні вулкана Везувію.
Пліній і вино
Перш ніж повернутися до виразу «ін віно верітас», поговоримо про постійної зайнятості Плінія іншими справами. Як відомо з листів його племінника, Пліній Старший відрізнявся незвичайною працьовитістю. Для нього не існувало такого місця, яке було б для нього незручним для здійснення вчених занять. А також не було для нього такого часу доби, яке б він при першому ж зручному випадку не використовував для читання та написання заміток.
Читав він постійно, або хтось читав йому. Це відбувалося в лазні, в дорозі, під час і після їжі. При цьому і у сну відбиралося час, так як Пліній вважав, що всякий час втрачено, якщо його не присвячувати розумової діяльності. На думку письменника, немає настільки поганої книги, щоб з неї можна було витягти користь.
З наведених фактів про життя Плінія Старшого, як і з життя Алкея, випливає однозначний висновок, що для них вираз «ін віно верітас» носило поетичний сенс, який полягав у тому, що вживання вина в окремі хвилини життя дає можливість людині розслабитися, стати менш серйозним і більш веселим, відкритим. Інше тлумачення цього виразу, що говорить про зведення основних життєвих потреб до вживання спиртних напоїв, відноситься до вульгарним.
