Що розкажуть прізвища на –ський та –цький?
Невірно вважати, що прізвища, що закінчуються на –ський чи –цький, неодмінно єврейські. Цей стереотип склався, тому що вони були поширені на території Польщі та України. У цих місцях було багато родових маєтків, прізвища господарів-дворян утворювалися від назви маєтку. Наприклад, предки відомого революціонера Дзержинського володіли маєтком Дзержиново на території сучасної Білорусі, а тоді – Польщі.
У цих областях проживало багато євреїв, тому багато брали місцеві прізвища. Але такі прізвища є і у російських дворян, наприклад, дворянське прізвище Дубровський твори Пушкіна цілком реальна. Є ще цікавий факт. В семінаріях часто давали прізвище, утворене від церковних свят – Преображенський, Різдвяний. У такому випадку визначення національності по закінченню прізвищ може вести до помилок. Також семінарії стали батьківщиною прізвищ з незвичним для російського вуха коренем, тому що утворювалися від латинських слів: Формозов, Касторов. До речі, при Івані Грозному служив дяк Іван Велосипедів. Але велосипед тоді не був ще винайдений! Як же так – предмета немає, а прізвище є? Розгадка була ось у чому: це була калька з латинського «швидконогий», тільки з споконвічно російським суфіксом.
