Останні роки
Повернувшись у 1540 р. в Іспанію, Е. Кортес узяв участь у поході Карла 5-го, направленому проти мусульманських піратів з Алжиру. Згодом він кілька разів просив короля дозволити йому повернутися в Нову Іспанію, на землі, підкоривши його серце, де пройшли найкращі роки життя Кортеса, однак отримував відмови.
Помер від дизентерії у 1547 р. недалеко від Севільї (Іспанія), озлоблений і розчарований життям, перебуваючи в опалі у влади. Похований в Мексиці. Судячи з його заповітом, залишеного синові, він почав замислюватися про те, чи так вже необхідно було брати в рабство підкорених індіанців, і висловлював деяку частку поваги до них.
Пам’ять жителів Іспанії і всього світу про те, хто такий Кортес, зберігається вже декілька століть. У мексиканців ставлення до нього часто негативне, як до жорстокого завойовника, особливо з боку нащадків індіанців. Проте в столиці Мексики Мехіко встановлено пам’ятник йому, індіанської дружині Малинче і їх синові Мартіну.
