Південні Анди
Південні Анди поділяють на північну і південну частину. Саме на цій території розташовується найвища точка – гора Аконкагуа. Також на цій території розташовуються інші вершини: Тупунгато – висота 6800 м, Мерседарио – висота 6770 м.
На півдні розмістилися вулкани, причому багато хто з них діють. У цій частині Анди мають альпійську рису з численними льодовиковими озерами.
У тих місцях, де берегова лінія сильно розчленована, Кордильєри занурені у води океану, а вершини їх утворюють ланцюг островів і архіпелагів різної форми і розміру.
В Андах є Поздовжня долина, яка переходить у системи проток і доходить до Магелланової протоки. В його районі гори різко відхиляються на схід. Це місце називають Анди Вогненної Землі, так як тут величезна кількість невисоких вулканів. Висота утворень – до 2460 м.
Центральні Анди
Тут виділяють дві території: Центральні і Перуанські Анди. В останніх утворилися паралельні хребти, системи глибоких каньйонів. Найвищою точкою Перуанських гір вважається гора Уаскаран висотою 6768 м Південніше знаходиться широка частина системи – Центральноандийское нагір’я шириною до 750 км.
У центральній частині гірської системи розташовується ще одна гора – Ель-Лібертадор (висота 6720 м). Також тут є безліч вулканічних вершин: Сахама (6780 м), Сан-Педро (6145 м), Місті (5821 м) і т. д.
